І. На недавньому зйізді соціялістів усего світа, що відбувся в Брюсселі, предложив П. Кнудзен, секретар соціяльно-демократичноі партіі в Даніі, дуже інтересний реферат про стан сільских робітників в тім краю і про поступ соціялістичноі агітаціі серед сільскоі людности в тім краю.

Авторови статї „Галицькі вірші“.  

 

Львів, 15 вересня 1891 р.   Вельмишановний добродію!  

 

Нарис історіі Австріі від р. 1840 до 1890.       Нарис, котрий осмілююсь подати отсе нашій громаді, далекий від претензіі на орігінальність поглядів або дослідів. Міні хотілось би подати ту звід фактів звісних в літературі історичній, але на жаль, за мало звісних у нас. Аджеж ніхто не заперечить, що історія найновійших часів у нас власне найбільше занедбана, і що навіть люде на перший погляд компетентні, фахові історики, виголошують о найновійших часах найблизшоі нам історіі погляди, котрих по просту встидно слухати.  

Літературно-наукова хроніка.     (Poesies de Т. Chevtchenko. Поезіі Т. Гр. Шевченка заборонені в Pocciji. Geueve. Н. Georg, libraire і Prag, Eduard Valecka 1890, 16-тка, стор. VII+258).  

XXVII.   Сидів пустинник біля свого скиту Серед лісів безмірних та безлюдних І слухав пташок голосів пречудних І вітру в гилю пісню сумовиту.   Аж бач голубка, єго пташка біла, Що вже два дні не знать де пропадала, Ту ж понад ним крильцями стріпотала, І тихо в него на колінах сіла.   Старий погладить хтів йійі руков Тай обімлів: ті крильця сніжнобілі Обризькала червона людска кров.   І зойкнув дід: "Прокляті, зсатанілі

В поті чола: Образки з житя робучого люду Львів: Накладом Ольги Франкової; З друк. Т-ва ім. Шевченка, 1890. – XVI, 320 с.   Зміст: Відривок з листу Ів. Франка до М. Драгоманова. Оповідання: Лесишина челядь; Два приятелі; Муляр; Малий Мирон; Грицева шкільна наука; Олівець; Schön-schreiben; На дні; Сам собі винен; Слимак; Добрий заробок; Хлопська комісія; Історія моєї січкарні; Цигани;

[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890. Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Бернарського. С.289—309]   Оповіданє.   І.   Що Ви так дивитеся на моі руки? Ну, оставте! Не гарні вони, ще з мозолями. Панове у дівчат таких рук не люблять. Ви не думайте, що я на лехкім хлібу виросла і так собі, з лехким серцем на лехкий хліб пустилась! Ну, цур єго з серцем! Не хочу про него говорити — і не питайте! І згадувати не хочу.