Поки радники наших високопосадовців виконують роль заспокійливих пігулок, радник американського президента каже: «Найважчі часи для України попереду, а ця війна надовго».
У минулому столітті були сакралізовані безіменні герої. В сучасній реальності кожна подія має прив'язані до себе прізвище, ім'я, по батькові і решту біографічних та антропоморфічних даних.
Десь нагорі Гомер, дивлячись на те, що відбувається, де "лани широкополі, і Дніпро, і кручі", каже "Нема нічого гіршого від блукань у чужих краях", а Леся Українка додає своє "Щоб не плакать, я сміялась".
Якщо анонси війни в Україні у виконанні західних політиків не припиняться, то ми матимемо додаткові "червоні дні календаря" частіше, ніж трапляються завдання легких тілесних ушкоджень Шуфричу.
Колективний Захід еволюціонував від "глибокого занепокоєння" до легкої параної, а українці згадали англійця Лі Чайлда та його "Сподівайся на краще і готуйся до гіршого". Огляд подій тижня
Україна входить і виходить у карантин, її впізнавані громадяни чинять несусвітні дурниці, а близькі та далекі сусіди пророкують проблеми. Все погано, але нічого страшного.
Поки в Женеві, Брюсселі та Відні росіяни говорили з європейцями й американцями про "гарантії безпеки", тобто ні про що, "рускій мір" згадав про свої споконвічні землі від півострова Мангишлак до ковзанки Медео. І тільки в Україні традиційно "лад і спокій"
Молоко чи пиво в річках не потекло, небо на землю не впало, і це тішить оптимістів та додає наснаги песимістам. Коронавірус мутує, війна гібридизує — і переважна більшість громадян до того звикли, а у 2022 році звикнемо до ще чогось
