Проблему спрощують, коли Галичиною ідентифікують сучасні три області. Насправді ж територія Галичини часто змінювалася, вона значно складніша

Рівно 250 років тому почався період, що відіграв винятково важливу роль в історії України, для якої австрійська Галичина стала «українським П'ємонтом»

Сергій Адамович. Станиславів у часи лихоліть Великої війни. (1914-1918). – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2013. – Серія «Моє місто», №38. – 80 с.  

Проблема нового підходу до історії Галичини частково спонукана нещодавньою монографією американського вченого Ларрі Вулфа «Ідея Галичини. Історія й фантазія в габсбурзькій політичній культурі».

 

ОЛЕКСАНДР БАРВІНСЬКИЙ І «РУСЬКА ІСТОРИЧНА БІБЛІОТЕКА» (продовження циклу, перша стаття «Ягайлонська ідея та українська історіографія»)   «Історія Руси» Олександра Барвінського заклала початки українського наративу в суспільній історичній свідомості галицьких русинів, а започаткована ним серія "Руська історична бібліотека" цей наратив зробила домінуючим.   Олександр Барвінський    

Прагнучи повної сепарації українського народу від Польщі українські історики затято заперечували «ягайлонську ідею» як міф про добровільну та рівноправну унію трьох народів. Але в політичному плані визнавали, що федерація з поляками була б для українців набагато корисніша, ніж союз з росіянами у будь-якій формі.