Друга частина тексту "Хорватське питання: до проблематики слов’янських племінних союзів на території Галичини".   Початок – "Галицькі хорвати".     Варто зауважити, що згадки про галлів, германців, слов'ян, сарматів тощо, стосуються не лише власне цих народів, а й племен, які підпали під їхній культурний і лінґвістичний влив – при тому, що могли бути й зовсім іншого етнічного походження.

Перша частина тексту "Хорватське питання: до проблематики слов’янських племінних союзів на території Галичини".       Проблематика галицького вектору  

150 років тому, 29 березня 1864 року, в Народному домі у Львові відбулася перша вистава першого в Галичині українського професійного театру, заснованого товариством "Руська бесіда".   Це товариство виникло у Львові з метою пожвавлення товариського життя серед освіченого прошарку галицьких русинів. Ініціатором його створення став судовий радник, у майбутньому віце-маршалок Галицького сойму Юліан Лаврівський.  

Війна — це там, де убивають. Жінці на війні місця нема, бо жінка є для того, щоби життя давати, а не відбирати. Образ жінки-берегині міцно засів у свідомості нашого досить-таки консервативного суспільства, але навряд чи він тепер узгоджується з дійсністю на 100 відсотків. Останні події в Україні довели, що жінки не вдовольняться вже навіть роллю того, хто подає набої, — жінки самі будуть стріляти. І наші галицькі пані цю тезу доводять.  

 

I  

Велика частина минулого вже втрачена, і хіба винайдення омріяної машини часу дозволить дізнатися, як усе було насправді. Та, цілком можливо, що не варто винаходити такий пристрій – «білі плями» в історії розвивають уяву, провокують пізнавальний інтерес, надають науці руху та життя, але іноді в специфічних формах.  

Принцип «з журбою радість обнялася» актуальний, як завжди. Хтось готує схрони, хтось робить спроби впорядкувати владу, хтось відкопує не шмайцери, а кабелі.  

80 років тому, 4 березня 1894 року народився один із організаторів Січового Стрілецтва, старшина УГА, останній крайовий провідник Української Військової Організації (УВО), дослідник історії Визвольної боротьби Богдан Гнатевич.    

Вихідними днями українські обласні державні адміністрації отримали нових керівників. Старих реґіоналівських кадрів погнали геть уже цілком офіційно й призначили на посади голів ОДА нових — з революційного кадрового резерву. Дві з трьох галицьких областей, як і сподівалися одні й остерігалися інші, «віддали» представникам ВО «Свобода»…   ЛЬВІВЩИНА: Віддана «Свободі» — до нас не надовго