Проблема нового підходу до історії Галичини частково спонукана нещодавньою монографією американського вченого Ларрі Вулфа «Ідея Галичини. Історія й фантазія в габсбурзькій політичній культурі».

175 років тому, 7 квітня 1839 року, у Маркіяна Шашкевича народився син, якого назвали Володимиром. Молодший Шашкевич намагався продовжити справу свого батька. Він став поетом й одним із діячів народовського руху в Галичині.   Перед своїм висвяченням Маркіян Шашкевич одружився в лютому 1838 року з Юлією, донькою о. Теодора Крушинського (1785–1866), пароха церкви Різдва Пресвятої Богородиці у селі Деревня на Жовківщині. Мати Юлії – Катерина походила з шляхетської та священичої родини Янкевичів.  

20 листопада виповниться 25 років з дня легалізації УГКЦ. А у вересні буде видано книжку спогадів Патріарха, які він після звільнення з ув’язнення писав і ховав у шухляду. Книгу опрацювала комісія в Римі, створивши до неї додаток з іменами осіб, яких згадує Блаженніший і які вже могли затертися в пам’яті нащадків.  

До проблематики слов’янських племінних союзів на території Галичини     I. Галицькі хорвати   - Проблематика галицького вектору   - Хто такі хорвати I тисячоліття нової ери   - Зачинки до відкриттів   II. Історичне тло: етногенез на території Галичини   - Шлях до слов’ян   - Хорватизація  

Закінчення тексту "Хорватське питання: до проблематики слов’янських племінних союзів на території Галичини". Попередні частини: 1) Галицькі хорвати;  2) Історичне тло: етногенез на території Галичини.   Районування  

Друга частина тексту "Хорватське питання: до проблематики слов’янських племінних союзів на території Галичини".   Початок – "Галицькі хорвати".     Варто зауважити, що згадки про галлів, германців, слов'ян, сарматів тощо, стосуються не лише власне цих народів, а й племен, які підпали під їхній культурний і лінґвістичний влив – при тому, що могли бути й зовсім іншого етнічного походження.

Перша частина тексту "Хорватське питання: до проблематики слов’янських племінних союзів на території Галичини".       Проблематика галицького вектору  

150 років тому, 29 березня 1864 року, в Народному домі у Львові відбулася перша вистава першого в Галичині українського професійного театру, заснованого товариством "Руська бесіда".   Це товариство виникло у Львові з метою пожвавлення товариського життя серед освіченого прошарку галицьких русинів. Ініціатором його створення став судовий радник, у майбутньому віце-маршалок Галицького сойму Юліан Лаврівський.  

Війна — це там, де убивають. Жінці на війні місця нема, бо жінка є для того, щоби життя давати, а не відбирати. Образ жінки-берегині міцно засів у свідомості нашого досить-таки консервативного суспільства, але навряд чи він тепер узгоджується з дійсністю на 100 відсотків. Останні події в Україні довели, що жінки не вдовольняться вже навіть роллю того, хто подає набої, — жінки самі будуть стріляти. І наші галицькі пані цю тезу доводять.