На знимці центральна площа містечка Жовква. За останні роки вона помітно змінилася. Площу, як бачите, цілком загосподарювали: тут і гарно викладена бруківка, і відремонтовані фасади будинків, кав'ярні, літні майданчики. А тепер тут ще й безкоштовний WI-FI. І це вже заслуга не місцевої влади, не власників розміщених тут комерційних закладів — усе, починаючи від ідеї і закінчуючи запуском, зробила місцева громада.    

Сто років тому, 21 серпня 1914-го, 1-а та 4-а австро-угорські армії перейшли російський кордон і розпочали наступ у Південній Холмщині в межиріччі Вісли та Західного Бугу. Після кількох днів кавалерійських атак і прикордонних локальних боїв розпочався період стратегічних операцій.        

Кілька старих баків від пральок активаторного типу, шматок бляхи на покришку, трохи часу — і готова піч. Кинув туди відро тирси — й цілу ніч у хаті тепло. В селі Озеряни на Тернопіллі мешкає чоловік, який вже багато років за такою схемою майструє печі-буржуйки. Каже, що то екологічно чисто й невибагливо, а головне — що унезалежнює господаря від політично-економічної проблеми газу. Ще минулого року з озерянського дядька можна було кепкувати, нині ж його винахід має підвищену популярність.

Західна Україна пописалася в майже геополітичних маневрах і геть замакітрила й без того цікаву психіатрам голову представника Росії в ООН.  

В перші дні Світової війни почалося формування регулярного галицького війська. 6 серпня 1914 року Головна Українська Рада створила Боєву Управу, яка мала займатися організацією власних збройних формувань – Українських Січових Стрільців (УСС).   Осип Курилас. "Добровольці"  

Події на фронті можуть давати дуже різні результати для глибокого тилу: десь стає порівняно тихіше, а десь, як казав Шекспір, багато галасу — даремно.   Всі дзвінки про «замінування» у Львові відпрацьовувалося за протоколом: СБУ, міліція, вибухово-піротехнічна служба...  

Львів став епіцентром неприємних новин, в Тернополі з’явилися нерозумні плітки.   Вкрай дивний терористичний акт стався в столиці Галичини – в приватний будинок міського голови Андрія Садового якийсь невідомий зловмисник вистрелив з гранатомета «Муха». Таку версію озвучив сам мер, правоохоронні органи вбачили в стрілянині тероризм і порушили провадження. Результатом пострілу стали вибиті шиби і трохи покуйовджений карниз, з чого можна припустити, що негідник має хворобу Паркінсона, або які інші проблеми зі здоров’ям.  

Едвард Гріг шукав би на наших теренах музу, яка б показала йому правдивих мольфарів. Хто напоумив львівських райців згадати про уроки політінформації — не знають навіть мольфари, які на сході змушені воювати ледь не в спортивних костюмах.   Спочатку спробуймо зрозуміти логіку депутатів Львівської міської ради, які раптово захотіли проводити в навчальних закладах політінформації. Напевно, щемить людям за совком, хоча багато з завсідників Ратуші з огляду на юний вік мають про часи Брежнєва чи навіть Горбачова вельми туманні уявлення. Але вийшло і потішило.

За рівнем драстичності конкуренцію політичним новинам можуть скласти тільки повідомлення дотичні до МВС. Коли ж з’являється в ефірі пенітенціарна служба, то законослухняні громадяни напружуються.    

200 років тому, 1 липня 1814 року, народився галицький історик, фольклорист, видавець історичних джерел Ігнатій (Жеґота) Паулі (Żegota Pauli). У 1830–1850-х рр. його книжки були досить популярними серед галицької публіки, але з появою більш досвідчених  дослідників історії та фольклору відійшли на марґінес читацьких зацікавлень.