Львів став епіцентром неприємних новин, в Тернополі з’явилися нерозумні плітки.   Вкрай дивний терористичний акт стався в столиці Галичини – в приватний будинок міського голови Андрія Садового якийсь невідомий зловмисник вистрелив з гранатомета «Муха». Таку версію озвучив сам мер, правоохоронні органи вбачили в стрілянині тероризм і порушили провадження. Результатом пострілу стали вибиті шиби і трохи покуйовджений карниз, з чого можна припустити, що негідник має хворобу Паркінсона, або які інші проблеми зі здоров’ям.  

Едвард Гріг шукав би на наших теренах музу, яка б показала йому правдивих мольфарів. Хто напоумив львівських райців згадати про уроки політінформації — не знають навіть мольфари, які на сході змушені воювати ледь не в спортивних костюмах.   Спочатку спробуймо зрозуміти логіку депутатів Львівської міської ради, які раптово захотіли проводити в навчальних закладах політінформації. Напевно, щемить людям за совком, хоча багато з завсідників Ратуші з огляду на юний вік мають про часи Брежнєва чи навіть Горбачова вельми туманні уявлення. Але вийшло і потішило.

За рівнем драстичності конкуренцію політичним новинам можуть скласти тільки повідомлення дотичні до МВС. Коли ж з’являється в ефірі пенітенціарна служба, то законослухняні громадяни напружуються.    

200 років тому, 1 липня 1814 року, народився галицький історик, фольклорист, видавець історичних джерел Ігнатій (Жеґота) Паулі (Żegota Pauli). У 1830–1850-х рр. його книжки були досить популярними серед галицької публіки, але з появою більш досвідчених  дослідників історії та фольклору відійшли на марґінес читацьких зацікавлень.  

Дивно, що досі в кнайпах і на лотках між перекурами не обговорюють проблему «золота Завіні» на кшталт «золота Довбуша» чи вже геть легендарного «золота Полуботка». Створити міф галичанам просто, потім треба придумати, що з ним робити…  

Колись про наші часи складуть якісь казки і бувальщини, а поки що галичани дуже ориґінально «живуть» з війною.   Особовий склад батальйону територіальної оборони Тернополя налічує понад 350 осіб, він укомплектований на 86 %. Місцеві вояки кажуть, що вони найбільше потребують панцерожилетів і кевларових шоломів. Тим часом тернопільські білборди, які закликають вступати до армійських лав, мають «маленький» ґандж.    

Сто років тому, 24 червня 1914 року народився Верховний Архиєпископ Львівський, Митрополит Галицький, єпископ Кам'янецький УГКЦ, кардинал Мирослав Іван Любачівський.   Народився він у м. Долина (тепер Івано-Франківська область) в родині Євстахія й Анни (з Олійників) Любачівських. 28 червня Мирослав Іван був охрещений у долинській церкві Різдва Пресвятої Богородиці, у якій у травні 1921 року прийняв також перше Святе Причастя.  

Війна з Росією триває і в Галичині. Наразі має вигляд споживацького бойкоту всього, що вироблено на теренах східного сусіда. Щоправда, товари і послуги, забрендовані російським капіталом, іґнорують далеко не всі — лише найсвідоміші. Оглядачі констатують: «Цю війну ми програємо».  

70 років тому, в червні 1944 року, червона армія наступала на Львів. Чимало галицьких спортсменів разом із багатьма земляками залишили батьківщину й емігрували на Захід. Але навіть у таборах для «переміщених осіб» вони спромоглися досягти значних спортивних успіхів. Окремі з них грали на світових першостях під прапорами інших держав.  

Інформаційна війна прийшла в Галичину. Поки що недолуга, але «все починається в житті з малого».   У столиці Західної України створено Львівську народну республіку зі своїм триколором і претензіями, з девізом: «Союз з Новоросією! Зупиніть АТО! ВИЗВОЛИЛИ ЛЬВІВ У 1944 — ВИЗВОЛИМО І СЬОГОДНІ». Сторінка «борців» з'явилася у російській соціальній мережі, автори радять дописувачам зберігати анонімність, бо «бандерівці» не дрімають.