Цьогорічна виборча мапа України дає підстави галичанам почуватися більш гармонійно — країна стає одноріднішою і не так чітко поділеною на «нас» і «них». Усі роки незалежності люди тут мали щодо політиків та їхніх партій свою особливу думку, яка розбігалася з думкою решти країни часом навіть кардинально. Й щоразу по виборах чулися мало не ображеними чи принаймні такими, яких не розуміють. Парламентські вибори-2014 тенденцію зламали, тож глянемо, як саме і наскільки.
Попри очевидне розмивання умовних кордонів між галицькими виборцями та більшістю українського електорату, вибір Галичини все ж і тепер трохи відрізняється від загального і доконаного вже фактично результату. Й подекуди ця різниця є принциповою. Щоб визначити її, «Z» ретельно вивчив голосування в округах трьох галицьких областей.
Найперше, що маємо: галичани категорично не проводять у новий склад ВРУ представників режиму Януковича. Тут далекі від 5% прохідного бар'єру не лише Тигипко з «Сильною Україною» та комуністи, а й «Опозиційний блок», який за загальноукраїнським результатом матиме у парламенті повноцінну фракцію. Галичина, натомість, каже новим опозиціонерам категоричне «ні» — в нас ці панове отримали підтримку розміром у 0,62 відсотка. Цікаво, що в цьому пункті Галичина продемонструвала власний поступ у напрямку категоричності. Нагадаємо, що на виборах 2012 року Партія реґіонів (прототип нинішнього ОБ) отримала від трьох галицьких областей 5,43%, тобто навіть тут, у нас, партія Януковича тоді долала прохідний бар'єр.
Друге: не так феєрично, як у 2012 році (тоді Галичина довірилася «Свободі» на 34,3%), та все ж проводять галичани у ВРУ ВО «Свобода». 9,7% — усереднений результат «свободівців» в Галичині, в той час коли за загальноукраїнським результатом партії бракує менш ніж пів відсотка для потрапляння у парламент: 4,7% — такий їхній на тепер реальний результат.
Третє: попри те, що першими у виборчих перегонах в Галичині, як і в Україні загалом, прийшли «Народний фронт» та Блок Петра Порошенка, у нас розрив між цими політсилами помітніший. «Народному фронту» галичани повірили більше, ніж інші українці, і результат такий: 35,6% в Галичині проти 22,16% в Україні. Натомість до Блоку Петра Порошенка ставляться з більшою підозрою: галицькі 19,47% проти загальноукраїнських 21,83%. Іншими словами, розрив між НФ і БПП на користь «фронтовиків» становить у нас 16,13%, а за національним результатом — лише 0,33%.
Цікавий момент — на президентських виборах сам Петро Порошенко набрав у Галичині 65,23% голосів. Зрозуміло, що його виборчий блок не ототожнюється з його особою, але падіння довіри до дій чинного президента все ж відчутне.
Четверте: на тлі усіх попередніх менш помітна різниця із загальноукраїнськими результатами голосування полягає в підтримці Радикальної партії Олега Ляшка. Україна висловила команді цього одіозного пана підтримку розміром у 7,45%, а Галичина не дала більше 5,6%. Тож Ляшко & Со у нас — на останній прохідній щаблині електоральних уподобань серед тих партій, що матимуть фракції у ВРУ. А в загальноукраїнському вимірі ця щаблина для Ляшка передостання, бо останню там займає Юлія Тимошенко та її оновлена «Батьківщина».
Власне, результат «Батьківщини» в Галичині — єдиний, що фактично збігається із загальноукраїнським: наші 5,74% проти національних 5,68%. І це друга після «Свободи» партія, яка за два роки від попередніх виборів до парламенту стрімко впала в очах тутешнього виборця: 2012 року «Батьківщину» підтримали 37,6 % галицьких виборців, на цьогорічних президентських перегонах лідерку Юлію Тимошенко «попередили» млявим голосуванням, яке дало13,71% голосів, і от тепер вона має ледь-ледь над прохідним бар'єром… А з Львівщини для колишньої тутешньої пасії і взагалі пролунав фінальний свисток: столиця Галичини та область вже не бачать Юлію Володимирівну у високій політиці — тутешній результат «Батьківщини» є нижчий за бар'єр: 4,75%.
П'яте: цей пункт пов'язаний з «Об'єднанням «Самопоміч» і є радше не відмінністю в уподобаннях Галичини, а закономірною тенденцією. Партія львівського міського голови Андрія Садового здобула третій результат на загальноукраїнських виборах, який становить 10,98%, і теж третій результат у Галичині, але з 17,2%. Нема навіть що коментувати — свої краще голосують за своїх.
*Кількість депутатів-мажоритарників в інфографіці «Вибір Галичини» обчислено, виходячи з тих результатів, які висуванці партій та самовисуванці отримали в Галичині, й екстраполюючи цей результат на загальну кількість обраних в одномандатних округах депутатів ВРУ
Графіка — Володимир СЕМКІВ
31.10.2014