Днями на Книжковому Арсеналі мали ми з Віктором Морозовим дискусію про гумор 70-80-тих років. Звісно ж, нелегальний, бо легальний про сантехніків, бюрократів і тещ вільно друкувався в «Перці», і на цій благословенній темі пріли сотні псевдогумористів.  

​  

  Вперше це сталось на Шетландах — загублені острови, що належать Шотландії, з яких навіть видно північне сяйво. Я ночувала у хостелі в кімнаті на вісімнадцять ліжок.   — Ви вже приходили зранку? — запитав мене на рецепції говіркий острів’янин.   — Ні.   — Не жартуйте зі мною, леді, — засміявся він. — Я вже вас реєстрував.  

  Нерідко можна зустріти думку, що об’єднання Чехії й Словаччини після Першої світової було свого роду несподіванкою, ледь не чудом, оскільки ментально словакам ближчі поляки чи навіть угорці, з-під панування яких їм тоді вдалося нарешті вирватися. Твердий католицький світогляд, мовна близькість і наявність спільного кордону могли б спричинитися до появи Польщословаччини, і тоді історія Центрально-Східної Європи розвивалася б інакше…  

  Нещодавно базована в Данії міжнародна громадська організація “Freemuse” (“Вільна муза”), яка моніторить свободу мистецького вираження в різних країнах світу, опублікувала черговий щорічний звіт “Мистецтво під загрозою”. Одна з його ключових, виділених великими літерами новин: “Україна у 2016 році очолила список найгірших країн, де здійснюють цензуру, із 557 зареєстрованими випадками цензурних обмежень”.  

​  

ФРОЙДІВСЬКА ЛЕКЦІЯ 2017.     Про підстави нинішньої дискусії.   Їх є три: а) річниця з дня народження Фройда — 06.05.1856 р. — відзначається Фройдівською лекцією, заснованою Міжнародним товариством Зіґмунда Фройда; її читають у Відні або Нью-Йорку; б) ґенеалогія родини Фройда виводиться з Галичини: лінія мами — з Бродів, лінія батька — з Тисмениці;

Скажем прямо, до львівської Ради з питань конкурентоспроможності я мав певний скепсис. Але коли почув, що там нуртують ідеї креативного міста, і побачив, які люди її нуртують, — відчув непозбувну бентегу. Уконтентовувати свій інтерес — а можливо, і ваш, шановні читачі, — я спробував у розмові з промотором цієї (зокрема, але не тільки цієї) ідеї Марком Зархіним.     — «Креативне місто». Що це? Можеш коротко ввести в курс справи?

  Моя дитина не хоче ходити до школи. Йому там не цікаво. Я його розумію. Я теж не хотіла ходити до школи. З цієї ж причини. У мене була мама, яка мене заставляла бути нормальною.   Було простіше придурюватися, що я нормальна, аніж із нею сперечатися. Тепер мама, коли приїжджає, то і мене, і малого заставляє бути нормальними. Каже, що я погано на нього впливаю.  

29 квітня виповнилося 99 років з моменту проголошення Гетьманату Скоропадського. Влада з помпою відзначає і вшановує інших діячів революції 1917–1921, а Гетьмана уникає. Хоча він для країни зробив найбільше.