Я постою у края бездны И вдруг пойму, сломясь в тоске, Что все на свете – только песня На украинском языке Леонід Кисельов  

​  

 

  Ще, здається, весна не настала, але двоголовий «Правий сектор» (ДУК і НВР) зі сплячки прокинувся, висунув голову з барлоги, посмоктав суху лапу, поцьмакав і, важко крекчучи, видушив з себе офігенну вимогу: «Розірвати зрадницькі «мінські угоди» та випрацювати інший дієвий план звільнення окупованих територій Донбасу та Криму».   Лапа відразу перестала бути сухою.   Однак того «дієвого плану» ПС поки що не оприлюднює. Мабуть, циркуляр ще не дійшов.

​   Це ніби така гра, де перемагає той, хто знайде найбільше слідів. «Учасники», юні туристи з Польщі, гуляють містом і знаходять «сліди польського Львова», тобто довоєнного міста. Сліди, які, на їхню думку, не вдалось затерти. Буквально написи польською мовою на стінах будинків, найчастіше це реклама, є й на івриті, на табличках з назвою вулиць, на розподільчих електричних щитках в під'їздах, плитках, маркування на каналізаційних люках.  

 

(які, сподіваюсь, не стануть реальністю)     Головна небезпека для України від ймовірної "великої угоди" між Трампом та Путіним (можливо, за участі ЄС) — змусити нас виконати так звані Мінські угоди на російських умовах. Тобто Україна повинна виконати їх політичну частину без виконання Росією безпекових пунктів.  

  Недавно, порпаючись у минулому моєї родини, натрапив я на публікацію, яка показує ще й інший бік Волині. Власне, той, про який поляки воліють не згадувати, окрім, звісно, окремих фахових істориків. Той бік Волині не надто привабливий, але він достатньо добре описаний українськими істориками, відображений у тодішній пресі та в пізніших споминах. Про одну тільки Березу Картузьку є багато цікавого і в окремих книжках, і в часописних публікаціях.  

  За урядування першого Кучми був доволі дурнуватий закон стосовно образи гідності і права на моральне відшкодування. Досить було трохи зачепити кого-небудь, як відразу ця глибоко ображена особа мчала до суду з позовом і вимагала купу грошей.   Апетити були різні – від 10 тисяч гривень і до мільйона.