2002 року іракський конфлікт допоміг німецькому канцлеру, соціал-демократові Ґергарду Шредеру, виграти вибори у здавалося б безнадійній для його політичної сили ситуації. А тепер сирійський конфлікт може зіграти на користь християнській демократці Анґелі Меркель, допомігши їй втриматися в канцлерському кріслі.    

Якщо розглядати процес у довготривалій перспективі, то можна стверджувати, що диктатори й автократи є вимираючими видами. Тому багато з них сьогочасних усвідомили, що, по-перше, треба триматися купи. Погляньмо, як намагаються зійтися разом Росія, Китай, Іран і Сирія. По-друге, вони мають поводитися набагато мудріше, ніж дотепер.    

Запізніла сатисфакція для жертв Сребрениці, яким пощастило залишилися живими: на Нідерланди покладено юридичну й матеріальну відповідальність за смерть трьох боснійських мусульман під час геноциду в 1995 році. Вищий суд Нідерландів (Hoge Raad der Nederlanden), що у Гаазі, ухвалив рішення про право родин загиблих вимагати від Амстердама відшкодування збитків.

Не так давно, а саме десять років тому, у Львові визрівала думка про те, що місту, яке, по-суті, є столицею усієї Західної України, належить юридично надати вагомішого статусу з-поміж інших міст України. Тоді навіть хотіли провести з цього питання референдум і навіть зібрали на його підтримку понад 100 тисяч підписів містян. Питання, нагадаємо, постало так: чи потрібно надавати місту Львів особливого статусу, який передбачав би більш автономне фінансування та більші повноваження місцевого самоврядування загалом. Йшлося фактично про те, щоб де-юре перетворити Львів на метрополію.

«Газпром» відкладає на невизначений час освоєння Штокманського газового родовища, розміщеного на шельфі Баренцового моря. Аналітики припускають, що це є зайвим доказом на те, як по наполеонівських планах російського керівництва вдарила «лупакова революція».    

Вибори до німецького Бундестагу вже давно з внутрішньонімецької справи перетворилися на подію загальноєвропейського та й, зрештою, світового виміру. От і восени цього року, 22 вересня (таку дату виборів визначив Президент Німеччини Йоахим Ґаук), увесь світ щонайменше з цікавістю спостерігатиме за тим, яка сила очолить одну з найпотужніших світових господарок.    

Ну от, коли вже здавалося, що Чехія так спритно видерлася з урядової кризи, виходить, що порятунок цей надто вже примарний. Геть тобі чисто кафкіанство, дух великого Франца знову й знову повертається до Праги.  

Старий клан видавців Washington Post капітулював перед тиском викликів сучасного світу. І родина Ґрехемів не соромиться заявити про це привселюдно. Вони визнають, що не мають жодних ідей щодо того, як можна було б подолати кризу, в яку потрапило видання.

От фактично й відбулася розв'язка в затягнутій драмі Едварда Сноудена. Екс-аґент ЦРУ отримав тимчасовий притулок у Росії. А ми ж бо знаємо, що приказка «немає нічого постійнішого за тимчасове» до російських реалій пасує якнайкраще. Хоч цілком можливо, що драматург захоче написати сиквел, а то й триквел. Але нам досить з'ясувати, умовно беручи, перший епізод.

Грузія вже визначила головних кандидатів на президентських виборах, які призначено на 27 жовтня цього року. Відомі кандидатури від влади, від опозиції (тобто колишньої влади) і від так званої «третьої сили». Всі решта претендентів відіграватимуть лише роль підтанцьовки.