У світі, де ще не вибудувано ґлобального порядку, люди потребують принаймні ґлобальної безпеки. І Європа у цій безпековій системі має шанс відігравати провідну роль, якщо врешті-решт здецидується на створення об'єднаних збройних сил. Європейські військовики змогли б закрити ті прогалини, які відкрилися внаслідок згортання Сполученими Штатами програми «світового жандарма».    

Президента Росії Володимира Путіна надзвичайно стурбували заяви Оттави про намір розширити зону своїх економічних інтересів поблизу Північного полюсу. Адже Кремль теж претендує на багаті корисними копалинами арктичні простори. У змаганні з Канадою Росія готує спеціальні війська, готові воювати за смугою вічної мерзлоти.      

Чому Україні життєво необхідно якнайглибше інтегруватися з Європейською Унією? Передовсім – для ефективної боротьби з корупцією. Без європейського чинника Україні, котра міцно зачепилася на самому дні списку країн за Індексом сприйняття корупції, який щороку формує міжнародна організація з боротьби з корупцією та дослідження питань корупції у світі Transparency International, не має ні найменшого шансу на просування догори.    

«Революція», оголошена опозиційною трійцею на Майдані Незалежності в Києві, потроху сходить нанівець. Жодної мети не досягнуто. Хоча не можна стверджувати, що Євромайдан пройшов намарно. Він дав неабиякий імпульс громадянському суспільству в Україні. Але й не тільки. Своїми щирими прагненнями долучитися до Унії українські хлопці та дівчата розпалили багаття євроентузіазму в самій Європі.  

Під час економічної кризи 2008 року Китай зіграв для Європи дуже важливу стабілізуючу роль. Але нині часи змінилися, й ось уже Піднебесна потребує нагальної допомоги від Вечірнього Краю.      

Будапешт без заперечень є туристичною Меккою. Але вондночас місто дає прихисток 10 тисячам безпритульним. Чи радше можна сказати «давало». Тепер ситуація докорінно змінилася.     Попри масові протести, Будапештська міська рада вирішила створити величезні зони в центрі міста, куди безхатченкам вхід суворо заборонений. Зони передовсім створено навколо об’єктів, які входять до світової історичної спадщини.  

«У Європі зростає антисемітизм!» – забили на сполох засоби масової інформації, покликаючись на соціологічні дані від такої авторитетної інституції, як Європейська аґенція зі засадничих прав (ЄАЗП). Але спробуймо з'ясувати, чи справді статистика є причиною для занепокоєння.    

Олімпійська надія — 2022 засяяла для Львова з новою силою. За підставу для оптимізму стало сходження з дистанції головного конкурента — Мюнхена. На референдумі в столиці Баварії щодо Зимової олімпіади зафіксовано неґативний результат. Проти олімпійського проекту виступили й мешканці альпійських містечок-супутників Мюнхена, де теж мали пройти окремі види олімпійських змагань.    

У державі з назвою Ботнія спалахують народні хвилювання, спричинені соціально-економічною кризою. Керівництво держави, яка звикла поводитися аґресивно на міжнародній арені, не знаходить нічого кращого для вгамування населення, як вдатися до пошуку зовнішнього ворога. Серед держав-сусідів вона обирає найменшу — Естонію — й оголошує її національним ворогом. Ботнія виставляє Таллінну територіальні претензії, а згодом вдається до прямої інвазії. Так виглядає сценарій найбільших за останні сім років навчань НАТО — Steadfast Jazz 2013.  

Бухарест чимраз гучніше висловлює бажання вступити до Шенґенської зони.  Але попри те, що у складі Європейської Унії Румунія перебуває вже шість років, її шанси потрапити й до зони спільного кордону поки що невеликі. В брюссельських кулуарах почастішали нарікання: мовляв, зарано прийняли румунів до європейської родини.