Брюссельський ультиматум Росії… й Україні

Голови держав і урядів країн-членів Європейської Унії на своєму саміті в Брюсселі виставили ультиматум Москві. Росія повинна до 30 червня виконати чотири вимоги, щоби деескалувати конфлікт на сході України. Якщо ні, то Захід сповнений рішучості вдатися до нового рівня санкцій, які мали би бути набагато жорсткішими за попередні.

 

 

Передовсім Москва має почати «реальні перемови» з президентом Петром Порошенком про мирний план і його реалізацію.

 

По-друге, Організація з Безпеки та Співробітництва в Європі має отримати на сході України всі умови для моніторинґу ситуації.

 

По-третє, бойовики т. зв. ЛНР і ДНР мають повернути українським прикордонникам контроль над трьома пунктами перетину кордону: Ізварине, Довжанський і Краснопартизанськ.

 

По-четверте, проросійські бойовики мають звільнити всіх представників ОБСЄ, які зараз перебувають у їхньому полоні.

 

Україні можна було би тішитися — з того, що Брюссель так руба ставить українське питання перед Кремлем. Але є вельми прикрий момент і для української сторони: у цьому ультиматумі вимога ставиться й до України. Вона не озвучена формально. Але не зауважити її неможливо.

 

Звучить ця вимога так: українське керівництво мусить продовжити припинення вогню до понеділка. Нагадаємо, що оголошене Порошенком перемир'я мало б закінчитися о 22.00 27 червня. Допоки воно тривало, протягом минулого тижня бойовики т. зв. ЛНР і ДНР десятки разів атакували позиції української армії. Тобто «перемир'я» було з одного боку.

 

Сам Президент Порошенко, виступаючи 26 червня на сесії ПАРЄ у Страсбурзі, повідомив, що від початку перемир'я в зоні АТО загинули 18 військовиків (за добу кількість загиблих вже перевалила за два десятки), близько сотні отримали поранення. «Наразі українські військовослужбовці продовжують гинути від дій членів незаконних збройних формувань на Сході країни, які не підтримали оголошене українською стороною одностороннє припинення вогню», — поскаржився він.

 

Українські військовики мали всі законні й моральні підстави припинити перемир'я. Зокрема після того, як терористи підбили з ПЗРК військово-транспортний гелікоптер біля Слов'янська. Загинули дев'ятеро вояків, серед них і представники СБУ.

 

Сам Порошенко кілька разів заявляв про можливість відновлення АТО, але вирішив таки дотягнути до оголошеного тижневого терміну.

 

Нині Європейська Унія наполегливо просить українське керівництво подовжити припинення вогню ще на 72 години. З одного боку, це логічно, адже у стані воєнних дій складно було би навіть теоретично реалізувати умови ультиматуму, які Брюссель виставив Москві.

 

З іншого боку, і бойовики, і російська сторона максимально надуживають пасивністю української армії. Чого вартує хоча би захоплення військової частини внутрішніх військ у Донецьку в останню ніч перемир'я!

 

 

Чи піде Порошенко на пролонґацію перемир'я? «Це рішення буде прийнято мною по поверненні в Україну. Після проведення необхідних консультацій з міністром оборони, командувачем Національної ґвардії, міністром внутрішніх справ, начальником Генерального штабу та іншими членами Ради національної безпеки й оборони», — запевнив він на брифінґу у Брюсселі відразу після підписання Угоди про асоціацію Україна–ЄУ.

 

Зрозуміло, що остаточну відповідь Президент має дати до дев'ятої вечора у п'ятницю. І відповідь ця майже ґарантовано буде позитивною. Чому? Бо навряд чи Порошенко зможе зіґнорувати прохання Брюсселя, а надто зараз, після здобуття давноочікуваної асоціації.

27.06.2014