Фінляндія підвищує свою обороноздатність, ущільнює кордон з Росією. У Москві, своєю чергою, піднімають ґвалт, що фіни, мовляв, знов загрожують Росії. Загалом це дуже знакова ситуація: Фінляндія, котра чи не найтолерантніше з країн-членів ЄУ ставилася до свого східного сусіда, чимраз серйозніше замислюється над перспективою вступу до НАТО, аби захиститися від російської агресії.
Останніми днями у новинах на російських телеканалах почастішали обуренні заяви кремлівських політиків, мовляв Фінляндія підтягує збройні сили до російського кордону. Російські «військові експерти» переконували співвітчизників, що заходи фінів аж ніяк не можна назвати такими, що спрямовані на захист кордону, а саме – на агресію. Бо, нібито, до кордону підтягують сили швидкого реагування.
Наскільки це відповідає дійсності? Дійсно міністр оборони Фінляндії Юссі Ніїністьо нещодавно заявляв, що дав наказ посилити кордони у зв’язку з агресивною поведінкою Росії проти України й загрози інвазії в державах Балтії. Він також у цьому зв’язку повідомив про реорганізацію сил швидкого реагування, спрямовану на підвищення їхньої ефективності.
Саме ця заява керівника фінського військового відомства й спровокувала істерію в російських мас-медіа. А російські генерали розцінили новину як черговий доказ «мілітаризації Фінляндії» і пригрозили контрзаходами.
У зв’язку з цим Юссі Ніїністьо довелося ще раз пояснити: перекидати додаткові сили до кордонів з Росією фінські військовики наміру не мали. Йдеться лише про опрацювання планів підвищення боєготовності військ на випадок екстреної необхідності.
Адже йдеться не про нарощування військ, а лише про реорганізацію вже існуючих, причому спеціально перекидати їх на кордон з РФ ніхто не збирається. Хоча військова доктрина Фінляндії дозволяє використання мобільних військових сил і загонів контрактників для зміцнення прикордонних позицій, якщо існує потенційна загроза порушення територіальної цілісності. Окрім того, треба зауважити, що посилення ефективності сил швидкого реагування не приховує в собі ні найменшої загрози для Росії, оскільки згадані підрозділи не використовуються для наступальних операцій. Їхня сфера діяльності – виявлення й знищення диверсійних груп. Тобто, Москва сама себе «спалює», розуміючи, що Фінляндія належним чином готується до зустрічі з «зеленими чоловічками».
«Жодних нових військ не буде. Суть – в підвищенні готовності резервістів до оперативного розгортання у разі потреби. Це частина нашого плану реформи збройних сил. Необхідність зменшення часу реакції на кризи, які зненацька виникають, зараз стоїть перед арміями багатьох країн. Доказом цього, зокрема, можна вважати створення 2014 року Сил швидкого реагування НАТО та їхнє розширення: на лютневій зустрічі в Брюсселі міністри оборони країн Альянсу вирішили подвоїти чисельність cил до 30 тисяч осіб», - пояснив речник Міністерства оборони Фінляндії.
Загалом же регулярна армія Фінляндії досить мініатюрна, вона налічує лише 12 тисяч військовиків. Проте у разі війни чи небезпеки вторгнення, до війська можуть бути за чотири тижні мобілізовані 230 тисяч солдатів-резервістів.
Тут треба нагадати, що Фінляндія залишається однією з небагатьох країн-членів Європейської Унії, які не входять у НАТО. Утім з початком російської агресії в Україні співпраця Гельсінкі з Альянсом відчутно посилилася. Набрала обертів і військова реформа в країні.
Взагалі фіни досить дивна нація – чи не єдина, яка попри російську військову інвазію у 1939-1940 років, загарбання частини фінської території, до останнього часу зберігали відносну симпатію до росіян. І лише за минулий рік їхнє ставлення до східних сусідів почало радикально змінюватися. Бо до подій в Україні, агресивних заяв кремлівських політиків додалися перманентні військові провокації Росії проти Фінляндії. Російські бойові літаки систематично порушують фінський повітряний простір, у територіальних водах Фінляндії почали з’являтися «заблукалі» російські субмарини. Фінські продовольчі товари потрапили в російський «чорний список». Секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев закликає російський уряд запровадити обмеження в торгівлі лісом з фінами. Багато депутатів Держдуми РФ навипередки подають свої проекти «заходів економічного впливу» на Гельсінкі.
Свого піку антифінська істерія в Москві сягнула на початку липня, після того, коли до Гельсінкі на сесію Парламентської Асамблеї ОБСЄ не пустили спікера Державної Думи РФ Сергія Наришкіна і кількох російських депутатів. «Останнім часом з боку Фінляндії ми постійно бачимо дії недружнього характеру», – заявив перший заступник голови думського комітету з оборони Сергій Жигарєв, коментуючи інцидент з Наришкіним. Хоча Фінляндія діяла чітко у межах міжнародних законодавчих норм, адже на Наришкіна були накладені санкції Європейської Унії як до особи, причетної до анексії Криму Росією
Тим часом у Фінлядії триває жвава політична дискусія: чи не варто таки відмовитися від нейтрального статусу й подати заявку на вступ до НАТО. Окрім того, у квітні п'ять країн Північної Європи – Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія та Ісландія – вирішили підсилити військову співпрацю один з одним, щоб «протистояти загрозам з боку Росії». В оприлюдненій заяві міністрів оборони п'яти країн так відверто й наголошено: «Російська армія кидає нам виклик біля наших кордонів».
21.07.2015