Львів. 28, березня 1938.

Львів, 14. сїчня 1916.   Поволи відживає полїтичне житє поодиноких країв і народів Австрії, яке в першім періодї війни майже було завмерло. А завмерло воно було нетільки зверхною силою змін полїтично-адмінїстраційних тих, які неминуче мусїла привести за собою участь Австрії у війнї, а й наслїдком внутрішного потрясеня, яке внїс у душу поодиноких народів держави хід воєнних подїй того періоду війни — в звязку з тими орієнтаціями, які бились в нутрі декотрих народів уже богато років перед війною.  

28. червня 1914.   Над могилою бл. п. Франца Фердинанда розгорілось полумя такого могучого костира, якого не мав нї один з великих царів і завойовників стариного Сходу. Війна, в яку втягнені чотири части сьвіта безпосередно, а пята посередно! День 28. червня 1914 — фатальний день для европейського і цїлого людства. Сараєвські вистріли заалярмували людство — до нової епохи його істориї.  

В сїй хвилї між державами культурного сьвіта ведеть ся 12 війн; в які втягнена не тільки ціла Европа, але також чи то безпосередно (як війна японсько-нїмецька) чи посередно (через залежність від европейських держав) всї инші части сьвіта.   Хроніка сих 12 війн представляєть ся так:   1) Дня 28 липня Австро-Угорщина виповіла війну Сербії.   2) Дня 1 серпня Нїмеччина — Росиї.   3) Дня 3 серпня Нїмеччина — Франциї.   4) Дня 4 серпня Нїмеччина — Бельґії.  

Велика сьвітова траґедия почала ся; перші загони російських горд перейшли нїмецький кордон. В сих городах збиті до купи росийським нагаєм, баґнетом і кулями, що не мали жалю і для жінок та дїтей на вулицях Петербургу, представники всїх наций великої вязниці народів, що зветь ся Росиєю; такий пестрий національний склад ледви чи мали горди Артаксеркса, що хмарою сунули ся на Европу, загрожуючи знищити всю її тодїшню культуру. Мимоволї хочеть ся заглянути в душі мілїонів невільників росийської деспотиї, післаних проти европейської культури.

Нераз приходить ся нам чути від Українців, подорожуючих на Заходї, що майже у всїх зaхідних краях не знають нічого про Україну, її історию, народ і національні змаганя. Мало сього! Коли подорожному прийде відповісти на питанє: "Хто Ви такі?", з яким звернеть ся до нього цікавий турист иншої народности, то відповідь: "я Українець" дивує чужинця, він на таку відповідь робить великі очи, здвигає плечима і дальше допитуєть ся. Наш подорожний мусить тодї викладати все від А, аби дати чужинцеви зрозуміти, хто він і з відки.

  Відчит посла, виголошений в 300-тні роковини уродин великого реформатора шкільництва.  

 

В суботнім числї "Червоної Руси" поміщена була статья під заголовком "Историческая правда", нїби в одвіт на звістну куренду Впреосвященного митрополита.

Треба признати, що справа робітнича затревожила цїлу Европу а рух робітничій обняв єї найдальші закутини, де лиш трохи серед сеї кляси людей єсть більша просвіта і відчуваєсь достоїньство чоловіка і дух свободи одиницї ще не зовсїм прибитий чи то кастовостію, чи формою правленя. Чи день 1 май станесь дїйстно святом робітничим, чи єго будуть святкувати всї робітники, чи лиш якась часть або чи і нїхто не буде святкувати, то вже нинї може бути рівнодушним. Робітники майже осягнули свою цїль.