(Спомин з-перед 34. років).   Про Кавказ читається тепер стільки, в звязку з боями, які йдуть в його горах, що мимохіть пригадуються часи з молодечих літ, коли то довелось побувати в цій країні леґендарного Прометея, повній краси і чару.  

  Женева, травень 1942.   Коли старинні римляни поважали й чужих богів у власнім Пантеоні та не накидали своєї віри переможеним народам, то Україна мусіла боронити протягом віків і волю своєї віри проти своїх гнобителів. Той ганебний стан з-перед сучасної війни на наших західніх землях, коли українець мусів міняти обряд, щоб дістати працю хочби лише залізничника, належить до минулого, але війна проти большевиків ще триває, а большевики і далі "займаються" віроісповідною справою в Україні, хоч тепер не мають до цього вже найменшого права.

(Від нашого кореспондента.)  

Велика сьвітова траґедия почала ся; перші загони російських горд перейшли нїмецький кордон. В сих городах збиті до купи росийським нагаєм, баґнетом і кулями, що не мали жалю і для жінок та дїтей на вулицях Петербургу, представники всїх наций великої вязниці народів, що зветь ся Росиєю; такий пестрий національний склад ледви чи мали горди Артаксеркса, що хмарою сунули ся на Европу, загрожуючи знищити всю її тодїшню культуру. Мимоволї хочеть ся заглянути в душі мілїонів невільників росийської деспотиї, післаних проти европейської культури.