Автор усвідомлює неуникну маніпулятивність деяких висловлених нижче тез, але пришвидшені процеси зміни суспільних вподобань надають щедру можливість для аналізу й – можливо, дещо поспішних, але від того не менш цікавих – висновків.  

  Мені й досі важко зжитися з думкою, що ми відстаємо від цивілізованого світу на 50-70 років. Воно ніби здається, що свідомість наша цілком модерна, сучасна, що молоді українці думають так само, як французи чи американці, але реальність завжди псує і нищить такі ілюзії. Хоча, може, у головах у нас не така вже й архаїка, натомість простір навколо нас справді анахронічний. На жаль, між тим, що в голові, й тим, що навколо нас, таки доводиться ставити знак взаємної залежності.  

  Наші міста настільки брудні й потворні, що щоразу радієш, коли їх засипає білим снігом. Наше життя таке важке й безпросвітне, що перший сніг завжди радує душу.   Скільки себе пам’ятаю, завжди нарікав на наш клімат. Мовляв, занадто холодно, вогко й темно. Тому й кухня така – суцільні капуста з картоплею й жирне м’ясо. У таку погоду й із такою їжею людина не може бути щасливою.  

  Ні, все ще не так погано. Польща й поляки залишаються найвідданішими друзями України. Але втома зростає. Якщо не хочемо втратити друга – діяти треба вже.  

  Минулого тижня я з виступом їздив у Червоноград – шахтарське містечко на півночі Львівщини. Всі попереджали й співчували: їдеш на Донбас Галичини. Там справді невесело. Але там я знайшов справжню Європу.      

  U nediľu, 9 lystopada - do Dńa ukrajinśkoji movy ta pysemnosti - u Ľvovi vidbulaśa dyskusija intelektualiv "Ukrajinśka mova latynkoju: tak, ni, možlyvo?". Šče do svoho počatku cej zaxid vyklykav dosyť burxlyvu reakciju, jaka perevažno zvodylaśa do tverdženńa, ščo podibni temy rosijśka propahanda vykorystaje jak čerhovu nahodu naľakaty Sxid Ukrajiny iniciatyvamy Zaxodu. Dozvoľu sobi vyslovyty kiľka dumok iz ćoho pryvodu.  

  Чи можна проголосувати за підтримку реформ, якщо їх по суті й не починали? Чи можна проголосувати за підтримку люстрації, якщо партія-лобіст цього процесу веде на вибори людей, яким давно місце або в смітнику історії, або й узагалі в тюрмі? Варто підтримати правлячу силу, щоб у період війни уникнути міжпартійних чвар і повторення 2005 року? Чи краще віддати свій голос новим, таким чином унеможлививши узурпацію влади чинним Президентом?  

Центральноєвропейський детектив, або Кулінарний рецепт із одним невідомим     Моєму другу Йосипу Зісельсу