Нацисти масово винищували не тільки євреїв (Голокост), але й ромів (Пораймос). Прикметно, що останні зазвичай не здавалися без опору. А що ми взагалі знаємо про наших сусідів, циганів?   ​   Із раннього дитинства мені здавалося, що смерть – циганка. Тлумачний словник української мови наводить цитати, які циганів переважно порівнюють з вечором, осінню. Чи пустинею, як у Шевченка.  

​  

​   Сучасна українська школа перетворилася на своєрідний шоу-рум, в який приходять репетитори (у вільний від основної роботи час – вчителі), щоб вибрати собі дітей для платних занять. ​

Писати про Балкани складно, бо кожне твердження тут можна як арґументувати, так і спростувати. Пишучи без слів «мабуть», «напевно», «либонь» постійно потрапляєш у пастку хибних і неточних узагальнень. Такими вже є Балкани – тут не вдасться сказати щось однозначно й безапеляційно. Наприклад, фраза «на Балканах панує спокій і мир». Вона правдива, бо зараз у цьому регіоні немає воєн, люди ходять вулицями без бронежилетів, а в магазинах  повно всілякої їжі й товарів.

Є дві літератури: українська і російська, спільної літератури не існує. Чи Василь Махно, який живе в США – американський поет? А Віра Вовк – бразильська письменниця? Чому тоді маємо вважати українською літературою твори, написані хай навіть на території України, але російською мовою?   ​  

Інтелектуальну дискусію найперше мають провадити не сепаратисти з соборниками, а сепаратисти з сепаратистами.   ​   Це навіть звучить якось трохи образливо: «сепаратист». Одразу людина відчуває якісь негативні напівтони у цьому слові, натомість соборник – це нібито патріотично й далекоглядно. Вони, мовляв, за Велику Україну. У той же час ми, сепаратисти, просто за Україну – дуже згрубша кажучи, щоб у кордони України входила тільки Україна.  

​   Нам би, як то кажуть, зі своїми розібратися, а з ворогами то вже якось дамо раду. Це мотто української опозиції, яка найкраще бореться не з владою чи олігархами, а сама з собою. Уроки конфлікту Ющенка й Тимошенко, на жаль, нічому не навчили наших політиків, тож вони далі пожирають і себе, і довіру до опозиції, і примарну надію на кінець режиму Януковича. Бо кому, крім Януковича, вигідний конфлікт між Яценюком і Гриценком?  

Якийсь час тому, якщо мені не зраджує пам’ять, то якраз перед Помаранчевою революцією і якихось три роки після неї, українські інтелектуали активно обговорювали геополітику, під різним кутом і соусом наголошуючи на європейській долі України. Юрій Андрухович, знаний любитель мап і карт, увів тоді в обіг геніальне слово «геопоетика», яке влучно й метафорично окреслювало суб’єктивний підхід до трактування географії, політики й іншої поезії.   ​  

«Донбас» має настати на обох берегах Збруча – такою є провідна ідея Кремля     ​  

Або чому в Україні існують ДВІ греко-католицькі церкви?   ​