Олександр БОЙЧЕНКО

​   Тут декого – і то зовсім не Сергія Жадана – моя попередня збручівська колонка обурила. Мовляв, де це бачено, щоб жителів Донбасу з неандертальцями порівнювати. Ганьба, мовляв, расизм і нацизм, вимагаємо вибачень.  
27.11.14 | |
​   Діло було в Торонто. Або в Торонті – це вже кому як подобається. Мав я у них наприкінці жовтня, сказати б, літературно-публіцистичну імпрезу. На відміну від Чернівців чи Львова, публіка там зібралася майже винятково поважного віку. Але на відміну від, приміром, вересневого Харкова, вона там зібралася. Попри пронизливий вітер з Онтаріо, дощ зі снігом і мистецьку фундацію десь на транспортній околиці міста. На відміну від погідного харківського вечора в пішохідно зручному центрі.
11.11.14 | |
​ ​   Різниця між законами від 16 січня та законами від 16 вересня полягає в тому, що перші чітко відділили «нас» від «них», другі ж – і то якось вельми туманно – відділяють «нас» від «нас». Тоді, у січні, все було зрозуміло: хто за драконівські закони, той «вони»; хто проти – той «ми». Тепер, у вересні, далеко не кожен із «нас» може сам собі пояснити, де «ми», а де «не ми».  
18.09.14 | |
​ ​   Як легко здогадатися з назви, я маю на увазі «провідних європейських політиків». Тих, від кого залежать реальні, а не віртуальні санкції проти Росії. Ті сумнозвісні санкції, погрожувати якими – з погляду провідних європейських політиків – ніколи не пізно, але вводити які завжди ще зарано.  
28.07.14 | |
​   Власне, як її, цю амгарську «феташу», точно перекласти українською мовою, я не дуже й знаю. Перевірка? Ревізія? Обшук? Шмон? У кожному разі польський репортажист Ришард Капусцінський у присвяченій ефіопській революції (або, за іншим визначенням, «повзучому перевороту») книзі «Імператор» залишає це слово в оригіналі, натомість пояснює його семантику на конкретних життєвих прикладах. До тих ефіопських прикладів я ще повернуся, а тим часом – трохи про Фінляндію.  
02.04.14 | |