Що ж, Путін таки з'явився на публіці, як і заповідалося, в понеділок 16 березня.  Це дозволило зняти деякі чутки, пов’язані з його 10-денним мас-медійним небуттям, але водночас утвердити інші (котрі не передбачали смерть чи усунення кремлівського шефа). Проте щасливе ефірне воскресіння чинного російського президента аж ніяк не закрило питання його впливу на процеси в країні.    

У вівторок, 3 березня, в Москві на Троєкуровському кладовищі поховали Бориса Нємцова. Тисячі людей прийшли попрощатися з одним з найславніших лідерів російської опозиції, якого невідомі нападники застрелили в самому центрі Москви пізно ввечері 27 лютого. Катафалк з його тілом люди проводжали під гучні оплески і вигуки «Росія буде вільною!». Може, й буде колись. Але коли? Чи спровокує смерть Нємцова бунтарські настрої в Росії?    

Парламентські вибори в Естонії, які відбулися 1 березня, сподівано завершилися перемогою урядової Партії реформ. Щоправда, до законодавчого органу – Рійґікоґу – потрапили дві нові партії, а ще проросійська Центристська партія поліпшила свої результати. У будь-якому разі є підстави поміркувати над політичною ситуацією в малій, але гордій балтійські державі.                                                               Тааві Рийвас

Нещодавно у середовищі країн-членів НАТО сталася неприємна, але знакова подія: Берлін відмовив Вільнюсу у його проханні щодо постачань новітнього озброєння. Прецедент дав привід укотре замислитися, з одного боку, над спроможністю Північноатлантичного Альянсу спільно протистояти загрозі ззовні, а з іншого — над впертим намаганням Берліна не допустити постачання зброї до України.                    

Грузинський екс-президент Міхеїл Саакашвілі певен, що повернеться до влади в Тбілісі не пізніше 2016 року. Саме тоді відбудуться чергові парламентські вибори. Тим часом чинна влада Грузії вимагає його екстрадиції з України і намагається додати до його обвинувального кейсу нові інкримінації, зокрема пов'язані зі смертю 2005 року тодішнього прем'єр-міністра Грузії Зураба Жванії.    

«Човникова дипломатія» з вирішення конфлікту на сході України зненацька набрала потужних обертів. Спершу заповідався лише візит до Києва у четвер (5 лютого) державного секретаря США Джона Керрі. Аж ось його присутність в Україні посилилася двома важковаговиками світової політики — президентом Франції Франсуа Олландом і бундесканцлеркою Німеччини Анґелою Меркель. Нині ж (6 лютого) француз і німкеня подалися до Москви на зустріч з російським лідером Володимиром Путіним.  

Німецький бізнес починає втрачати інтерес до Росії. У ділових колах Німеччини зростає розчарування Росією, її ринками й господаркою. Шанси, що німецькі підприємці знову стануть стіною проти антиросійських санкцій, виглядають щораз примарнішими.    

Останнім часом МЗС Росії мусить відбиватися від атак, які мовою користувачів соцмереж в Інтернеті можна було б назвати «жорстким тролінґом». Майже одночасно Москву «затролили» США, Польща і Японія. Що ж, це теж одна з граней сучасної інформаційної війни, і вона має свій сенс.     Почнемо з так би мовити «найтлустішого» тролінґу. Він пролунав у виступі президента Сполучених Штатів Барака Обами перед Конґресом.  

У Вірменії кілька днів поспіль відбуваються протестні демонстрації. Почалися вони як вилив гніву проти жорсткого вбивства вірменської родини російським солдатом-дезертиром, а переросли в антиросійські акції протесту зі спалюванням прапора РФ.      

Хорвати відтепер мають пані президентку – вперше у своїй історії. Консерваторка Колінда Грабар-Кітарович перемогла в другому турі президентських перегонів у Хорватії чинного голову держави, соціал-демократа Іво Йосиповича.