Міжнародний тролінґ Кремля

Останнім часом МЗС Росії мусить відбиватися від атак, які мовою користувачів соцмереж в Інтернеті можна було б назвати «жорстким тролінґом». Майже одночасно Москву «затролили» США, Польща і Японія. Що ж, це теж одна з граней сучасної інформаційної війни, і вона має свій сенс.

Почнемо з так би мовити «найтлустішого» тролінґу. Він пролунав у виступі президента Сполучених Штатів Барака Обами перед Конґресом.

«Ми виходимо з принципу, що великі країни не можуть залякувати менші — ми протистоїмо аґресії Росії, підтримуємо демократію в Україні й надаємо ґарантії союзникам з НАТО», — заявив президент США Барак Обама у своїй традиційній доповіді Конґресу «Про стан держави».

Кажучи про кризу в Україні, очільник Білого дому зазначив, що розвиток ситуації показує «міць США та силу американської дипломатії».

«Минулого року, коли ми разом зі союзниками тяжко працювали над накладенням санкцій (на Росію. — Z), дехто казав, що аґресія Путіна — це майстерна демонстрація стратегії та сили. Однак сьогодні Америка й далі є сильною і єдиною, як і наші союзники, тимчасом як Росія ізольована, а її економіка розірвана на шматки», — наголосив Обама.

Обамова критика Росії не залишилася без оперативної реакції Кремля. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров мусив відбиватися, виступаючи на прес-конференції, яка відбулася фактично через кілька годин після виступу американського президента. На слова Барака Обами він відповів так: «Ми чуємо чимало заяв від наших західних партнерів про те, що необхідно Росію і далі ізолювати. Президент Обама визнав за можливе у посланні до нації заявити приблизно про те саме. Всі ці спроби не дадуть результату. Росія ніколи не піде шляхом самоізоляції, підозрілості, пошуку ворогів».

Зрештою, ми процитували лише одну спробу Лаврова відбитися від американського тролінґу. Хоча до виступу Обами шеф російської дипломатії під час своєї двогодинної прес-конференції повертався кілька разів. От ще одна цитата: «У центрі американської філософії стоїть тільки одне: ми — номер один, і всі інші повинні це визнати... Змінити цю філософію буде непросто, але це минеться».

Наступним «тролем» виступив міністр закордонних справ Японії Фуміо Кісіда, який, відповідаючи на запитання після своєї лекції в Брюсселі, згадав про проблему «північних територій» (так японці називають чотири острови Південних Курил) і зробив паралель з російською анексією Криму.

«Те, що відбувається в Україні, — це зміна статусу-кво за допомогою сили. Проблема північних територій — це теж була зміна ситуації за допомогою сили», — зазначив японський міністр. Водночас він висловився за вирішення територіальної суперечки й укладення мирного договору з Росією, назвавши це «найпріоритетнішим завданням».

Уточнимо, що йдеться про острови Курильської гряди: Ітуруп, Кунашир, Шикотан і архіпелаг Хабомаї. Зараз вони перебувають під контролем Москви. А Токіо претендує на них, покликаючись на двосторонній Трактат про торгівлю і кордони 1855 року. Саме повернення островів Японія виставляє як одну з головних умов укладення мирного договору з Росією, який після закінчення Другої світової війни так і не був підписаний.

Для Москви курильська тема є дуже болісною, тому в російському Міністерстві закордонних справ відповіли на слова Кісіди дуже різко. На сайті російського зовнішньополітичного відомства віразу ж з'явилася така заява:

«Викликають подив висловлювання Міністра закордонних справ Японії Ф.Кісіди, що пролунали під час його візиту до Бельгії 20 січня, в яких він припустився аналогії між ситуацією в Україні і проблемою "північних територій", як у Японії називають російські південні Курильські острови, що належать нашій країні за підсумками Другої світової війни. Зокрема, було сказано, що йдеться про "зміну статус-кво силовим способом".

Хотіли б у цьому зв'язку нагадати, що саме мілітаристська Японія разом з нацистською Німеччиною, прагнучи до утвердження свого панування у світі, зламали за допомогою сили чинний до початку Другої світової війни статус-кво й окупували цілу низку держав. А тепер пан Кісіда, немов повторюючи недавні заяви в Німеччині українського прем'єра А.Яценюка, по суті, намагається перевернути історію з ніг на голову, піддати ревізії загальновизнане розуміння причин та підсумків війни.

Мусимо констатувати, що Токіо, на жаль, як і раніше, не бажає засвоїти уроки історії. Такі провали в історичній пам'яті неприпустимі в рік 70-річчя Перемоги союзних держав у Другій світовій війні».

Цікаво, що російське МЗС приплело до цієї історії ще й прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка, напевно вважаючи, що в такий спосіб воно болісніше вколе керівника японського зовнішньополітичного відомства.

Міністерство закордонних справ Японії, своєю чергою, прийняло російську гру й дало свою відповідь на російський нібито «антитролінґ». Воно назвало «неприйнятним» висловлювання російського зовнішньополітичного відомства про те, що голова японського МЗС Фуміо Кісіда спотворює історію, порівнюючи ситуацію в Україні і питання про Курильські острови.

Далі прес-служба МЗС Японії дала таке пояснення: «Північні території були окуповані Радянським Союзом вже після того, як Японія в серпні 1945 року прийняла умови Потсдамської декларації та капітулювала. Це факт. Висловлювання міністра Кісіди ґрунтується на цьому факті. Тому критика з приводу спотворення історії б'є зовсім повз ціль, вона неприйнятна». І з цим справді не посперечаєшся: факт — річ уперта.

Утім, мабуть, найдошкульнішим для російських очільників і передовсім президента Володимира Путіна виявився тролінґ з Польщі. Почалося все з того, що російського лідера не запросили на 70-ту річницю звільнення Освенціма і табору смерті «Аушвіц-Біркенау». Хоча раніше такий демарш уявити собі було складно, навіть за президентства Леха Качинського російського президента завжди запрошували на річницю звільнення концтабору.

Але тепер Варшава твердо вирішила: президента-аґресора запрошувати на такий захід — гріх. Тож Міністерство закордонних справ Польщі цього року запрошення Путіну не надіслало.

Коли шеф польської дипломатії Ґжеґож Схетина виступав в ефірі Polskiego Radia, один польський москвофіл, зателефонувавши в редакцію, намагався з'ясувати, як це, мовляв, так — Росія визволяла Освенцім, а російського лідера не бажають запросити на урочистості.

Міністр відповів гідно: «Може, краще сказати, що це Перший український фронт та українці визволяли? Бо саме українці у ті січневі дні відкривали брами та звільняли табір». Також він додав, що цього року персональних запрошень не отримував представник жодної держави. За словами міністра, у Кремлі самі вирішили, що Путін до Освенціму не поїде. Так Схетина заодно відповів мимоволі й на ранішу тезу Путіна про те, що росіяни змогли б і самі перемогти Гітлера.

Зайве казати, що російське МЗС не залишило цей тролінґ без уваги й реакції. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав заяву Схетини «цинічною і блюзнірською».

«Заява польського міністра про те, що Освенцім звільняли українці, — я навіть не можу її коментувати. Освенцім звільняла Червона армія: там були і росіяни, і українці, чеченці, грузини, татари», — обурювався голова російського зовнішньополітичного відомства.

Чи дасть цей міжнародний тролінґ свій позитивний вислід? Ймовірно. Принаймні зроблено перші кроки, які можна трактувати як відповідь на потужну російську пропаґандистську кампанію.