З'ява Путіна

Що ж, Путін таки з'явився на публіці, як і заповідалося, в понеділок 16 березня.  Це дозволило зняти деякі чутки, пов’язані з його 10-денним мас-медійним небуттям, але водночас утвердити інші (котрі не передбачали смерть чи усунення кремлівського шефа). Проте щасливе ефірне воскресіння чинного російського президента аж ніяк не закрило питання його впливу на процеси в країні.

Інтриґа зберігалася до останнього моменту. В понеділок Володимир Путін мав зустрітися в Санкт-Петербурзі з президентом Киргизстану Алмазбеком Атамбаєвим. Утім на летовище «Пулково» зустрічати гостя приїхав не голова російської держави, як би це мало бути згідно з протоколом, а губернатор Ленінградської області Георгій Полтавченко.

Далі, о 12.00 за московським часом, на коли була анонсована зустріч, Путін так і не з'явився. Не було його видно й о 13.00, 0 14.00…

Генератори чуток, що було на якийсь час завмерли в чеканні, знову запрацювали на повну силу. «ПТН ЗДХ»? Тяжко хворий, усунутий і перебуває під вартою, утік, побоюючись за своє життя й свободу? У Вікіпедії навіть з'явилася окрема стаття «Исчезновение Путина», яка, щоправда, вже не чинна. Бо Путін урешті-решт таки знайшовся. Ну, загубився-знайшовся — яка тут проблема?

Загалом феномен зникнення російського самодержця ще має отримати свій розвиток. Як мінімум у літературі, кінематографі (згадаймо знамениту французьку кінокомедію за участю Луї де Фюнеса «Ресторан пана Септіма»). Але також мусить бути досліджений як політологічний і мас-медійний концепт.  

Пригадаймо собі, як розвивалися й розросталися чутки про зникнення Путіна. 27 лютого ввечері поблизу кремлівських мурів зухвалі нападники застрелили одного з лідерів російської опозиції Бориса Нємцова. Хвилювання у вищих політичних колах Росії: хтось намагається дестабілізувати ситуацію. Політологи висловлюють припущення: куля непрямо була спрямована в президента.

Далі закидається думка: Путін не всемогутній, оскільки не годен контролювати ситуацію навіть у себе під носом. Тут чекісти виявляють убивцю — вірного ґвардійця голови Чеченії Рамзана Кадирова. Той присягається у любові до російського президента і відданості Кремлю. Утім аналітики вибудовують версію, що ВВП хочуть прибрати за допомогою саме Кадирова та його вірних головорізів.

І тут, як підтвердження цієї гіпотези, зникає Путін. Оголошується спершу неофіційна, а згодом і офіційна, на найвищому рівні інформація, що зустріч лідерів Росії, Казахстану і Білорусі, яка мала відбутися 12–13 березня в Астані, скасовано. Поповзли чутки: у президента щонайменше інсульт. Або, може, справді рак, як про це наприкінці минулого року писала The New York Post?

В соціальні мережі запускається інформація про смерть генерал-полковника Віктора Золотова, який не лише очолював внутрішні війська, а й протягом 13 років забезпечував охорону Путіна! «Якщо Золотов убитий — це державний переворот, а не "раптова" смерть від інсульту!» — читаємо на одному з російських інформаційних сайтів.

На Червоній площі по периметру паркуються здоровенні фури. Версії: або пакуватимуть купи небіжчиків після з'ясування відносин у Кремлі, або готують стінобитну зброю для штурму. У деяких російських інформаційних порталах читаємо тривожні повідомлення: «Над Кремлем спущені прапори, журналістам дана команда НЕ покидати Москву — буде екстрена заява».

Невже справді помер?! А може, оголосить, що, мовляв, змучився і хоче відпочити від державних справ? Згодом з'ясовується, що фури привезли матеріали й техніку для облаштування святкового концерту до річниці окупації Криму. Ок, хай буде й так, але де ж тоді Путін?

«Тільки-но навесні з'являється сонце, тільки-но починає пахнути весною, як починаються загострення. Комусь мариться відставка Сєчіна (Ігор Сєчин — президент державної компанії «Роснефть». — «Z»), комусь — відставка уряду, а хтось кілька днів не бачить по телевізору президента Путіна. Ми ставимося до таких загострень спокійно, терпляче відповідаємо на запитання», — намагався відбитися жартами від надокучливих журналістів прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.

Довіра до його слів невелика, всі знають, що йому збрехати — що два пальці об асфальт.  А тут ще російські прокремлівські ЗМІ починає ковбасити: гарячково оприлюднюються фотографії начальника Росії, а потім з'ясовується, що вони — старі. В ефірі звучить повідомлення про зустріч, яку мав російський президент, а виявляється, що вона має відбутися щойно за кілька днів.

Західні ЗМІ, що спершу намагалися не спекулювати на чутках, вже не можуть втриматися, щоб не задуматися над питанням: де подівся містер Пу? Щоправда, західну пресу цікавить не сама локація Путіна, а радше феномен його зникнення. От, приміром, як ставить питаня Bloomberg: «Путін зумів довести росіян до стану одержимості вже тим, що просто щез із очей. Росіяни, у тому й опоненти Путіна, так само стурбовані його тижневою відсутністю, як були б стривожені діти, якби їхні батьки заблукали і не поверталися кілька днів додому. Вони стежать за кремлівським сайтом з недовірою, насторогою і надією упереміш, дивуючись, чи зможе стрімка піраміда влади, яку Путін вибудовував роками, функціонувати без нього на своїй вершині».

Ці міркування підхоплює телеканал CNN: «Навіть якщо Путін цілком здоровий, і буря, що здійнялася в соціальних мережах, виявиться лише виходом для креативності, розмови про зникнення Путіна порушують важливі питання. Чим стане Росія, якщо він раптом піде з влади? Чи є у нього наступник? Чи є хто-небудь, хто продовжить путінський курс? Якщо утворюється вакуум влади (цілком правдоподібний варіант, враховуючи, наскільки Путін над усіма домінує), то які будуть наслідки?»

Знаменно, що саме у дні «путінського небуття» російські телеканали в межах святкування річниці анексії Криму демонструють документальну стрічку «Крым. Путь на Родину». Фільм є практично готовою доказовою базою для Гаагського трибуналу. Там Путін сам повідомляє про воєнні злочини, які сам-таки вчинив під час «повернення» півострова.

Пєсков далі віджартовується: «Розбитого паралічем президента, захопленого генералами, побачили? Щойно прилетів зі Швейцарії, де приймав пологи, як відомо (натяк на чутки про те, що Аліна Кабаєва народила Путіну дитину в швейцарській клініці)».

Проте президентський речник усвідомлював, що жартів уже не досить, щоб вгамувати росіян, які зголодніли за напівголим тілом російського лідера. В інтерв'ю радіостанції Эхо Москвы Пєсков запевнив, що у Путіна в ці дні «зустрічі йдуть постійно», але нібито не всі вони публічні. «Порядок денний зараз дуже напружений — пов'язаний з кризовими явищами тощо. Зараз йде постійна комунікація і з урядом, і з держкомпаніями, і з банківською середовищем. Природно, на це йде дуже багато часу. Тому це все, знаєте... це все такі абстрактні міркування», — додав він. А ще запевнив, що турбуватися про стан Путіна не треба, президент абсолютно здоровий, а його потиск руки такий міцний, що «ламає руки».

Атож, міркування занадто абстрактні. І не так вони ламають руки, як зривають мозок. Трохи роз'яснив справу головний редактор того ж таки Эхо Москвы Олексій Венедиктов, який, попри свою удавану опозиційність, насправді є особою дуже близькою до російського президента.

Зі слів Венедиктова, найпевніше, Путін справді захворів. Спростовуючи слова Пєскова про те, що Путін зовсім не має часу, журналіст повідомив, що за будь-якого навантаження переважну більшість зустрічей і заходів президента демонструють на телебаченні або принаймні повідомляють про них на сайті Кремля. А зараз, як він зауважив, 95 % політичної еліти не має поняття, куди насправді подівся Путін.

 

Венедиктов пояснює дивну поведінку російського лідера так: «Абсолютно інша культура. Путін поводиться, як бетмен. Тобто як людина-рятівник, яка прилітає і допомагає. У нього не може трапитися щось зі здоров'ям». Наскільки переконливим може бути таке пояснення, хай кожен вирішує сам.

Інтриґа з Путіним вирішилася десь близько обіду. Він таки з'явився на очі публіці разом з президентом Киргизстану Атамбаєвим. Той відразу заявив перед журналістам: «Я, з вашого дозволу, Володимире Володимировичу, хочу додати для преси. Тільки що Володимир Володимирович мене територією [Костянтинівського палацу] покатав, сам сидів за кермом. Це щоб менше було пліток. Я часто про себе різні плітки чую. Це, звичайно, не зовсім правильно. Тобто президент Росії не тільки ходить, він і ганяє тільки так, гостей катає за кермом».

Але, хоч би хто що казав, навіть у цій виставі в Костянтинівському палаці годі було не зауважити, яким змарнілим виглядав російський лідер. І не рятували його ні пластика, ні ботокс, ні грим, ні Крим.