Німецький бізнес починає втрачати інтерес до Росії. У ділових колах Німеччини зростає розчарування Росією, її ринками й господаркою. Шанси, що німецькі підприємці знову стануть стіною проти антиросійських санкцій, виглядають щораз примарнішими.
Німецька спілка фахівців у галузі логістики Bundesvereinigung Logistik (BVL) нещодавно перепровадила серед своїх членів опитування. В анкеті містилося, зокрема, таке запитання: «Який ринок стане для вашого підприємства менш важливим у 2015 році?». 156 учасників опитування мали змогу вказати відразу кілька реґіонів.
Хто став лідером опитувань? Греція з її шаленими боргами й новим ультралівим урядом? Іспанія, де набирає обертів банківська криза? Африка, де в багатьох країнах тривають громадянські війни? Чи, може, Латинська Америка, де привид дефолту набуває чимраз чіткіших рис? Ні, на першому місці з величезним відривом опинилася Росія. Хоча не лише Росія, а й усі країни СНД, просто саме на російський ринок припадала переважна частка есенгівських імпортів та інвестицій зі Заходу. Аж 57 відсотків опитаних прогнозують, що для їхнього бізнесу найбільша у світі країна стрімко втрачатиме своє значення.
Друге місце зайняла Південна Європа, їй нещасливу долю пророкують 27 відсотків опитаних бізнесменів. На третій позиції — Африка, яку згадали у своїй відповіді 20 відсотків анкетованих.
Оскільки таке опитування BVL виконала вперше, то, на жаль, немає можливості порівняти отримані дані з результатами попередніх років. Можна лише екстраполювати ці настрої, інтерв'юючи причетних осіб. Так, наприклад, прес-секретар Bundesvereinigung Logistik Ульріке Ґрюнрок-Керн, згадуючи минуле, розповіла: «Так, я чудово пам'ятаю, яка ейфорія панувала ще три–чотири роки тому на галузевих заходах, присвячених перспективам розвитку бізнесу з Росією».
Тепер цю ейфорію наче корова язиком злизала. У відповіді на за питання «Важливість якого ринку зросте для вашого підприємства 2015 року?» лише 10 відсотків опитаних згадали Росію чи іншу державу та СНД. Найбільші надії на зростання бізнесу німецькі фахівці з логістики знову пов'язують з рідною Німеччиною (53%). На другій позиції — країни Західної та Північної Європи (35%). Далі йдуть нові члени Європейської Унії з Центральної та Східної Європи (30%).
Після публікації вислідів тих досліджень деякі експерти відразу заявили, що не варто перебільшувати значення опитування, в якому взяли участь представники лише однієї сфери бізнесу. Хоча інші зауважили, що саме фахівці в ділянці логістики зазвичай дуже точно вловлюють тенденції на ринку.
Зрештою «дерусифікація» в інтенції європейських бізнесменів перетворилася за минулий рік на стійкий тренд. Образ Росії як швидконарощуваного високоприбуткового ринку з величезним потенціалом почав згасати в очах ділового співтовариства Європейської Унії через цілий набір неґативних рис, що дали про себе знати в російській господарці. Це і обвал рубля, симптоми рецесії, брак радикальних реформ, міжнародні економічні санкції, стрімке падіння прибутків від експорту через здешевшання нафти тощо.
Конкретно для німецьких підприємців у Росії ця тенденція виявилася у стрімкому падінні доходів їхніх підприємств, розміщених у Російській Федерації. Так, зокрема, завод Volkswagen у Калузі переживає сьогодні критичні часи. Голова ради трудового колективу Volkswagen Бернд Остерло прохопився у спілкуванні з журналістами, що діяльність концерну в Росії супроводжується збитками, які за минулий рік «досягли тризначної мільйонної суми». Отже, калузьке підприємство, збудоване 2007 року з певністю щодо світлих перспектив, явно перестало виправдовувати покладені на нього великі надії.
Але ще гірша ситуація спіткала американських автомобілебудівників. Завод General Motors у Петербурзі, а також підприємства Ford у Всеволожську (Ленінградська область) і в Набережних Челнах минулого року працювали з постійними перебоями, їм доводилося систематично висилати у вимушену відпустку працівників, скорочувати обсяги виробництва. А тепер керівники концернів і взагалі мають намір тимчасово призупинити виробництво.
Не краще ведеться великому бізнесу в інших галузях. Так, приміром, знаменитий німецький концерн побутової хімії Henkel, який зовсім недавно ще вельми оптимістично звітував про свою роботу в Росії, нині переживає кризову ситуацію. Голова наглядової ради компанії Сімоне Баґель-Тра в інтерв'ю газеті Welt понарікала на російські проблеми, які стають чимраз дошкульнішими.
«Звичайно, політична криза (у стосунках між ЄУ і Росією. — «Z») нас не оминула. Ми із занепокоєнням спостерігаємо за її розвитком. Також ми занепокоєні долею наших працівників, у Росії на нас працюють дві з половиною тисячі осіб. Сама Росія є четвертим за обсягом нашим ринком. Раніше все свідчило про позитивні тенденції, але останнім часом все змінюється на гірше. От наприклад: через те, що Росія заблокувала імпорт яблук з Європи, ми позбулися замовлень на клеїльні речовини для упаковань. Добре, що кризи в одних реґіонах ми можемо компенсувати позитивною динамікою в інших», — розповіла пані Баґель-Тра.
Такі окремі висловлювання складаються в пуцлі загальних неґативних тенденцій для західних інвесторів у Росії. Ділові кола Німеччини та інших країн Західної Європи розчаровані тим, як йдуть справи в країні під орудою Володимира Путіна. Вони починають втрачати інтерес до розвитку бізнесу на російському напрямку. А отже, надія російських політиків на те, що німецький бізнес посилюватиме тиск на уряд ФРН, щоб домогтися пом'якшення або повного скасування економічних санкцій проти Росії, зникає як роса на сонці.
03.02.2015