Грузинський екс-президент Міхеїл Саакашвілі певен, що повернеться до влади в Тбілісі не пізніше 2016 року. Саме тоді відбудуться чергові парламентські вибори. Тим часом чинна влада Грузії вимагає його екстрадиції з України і намагається додати до його обвинувального кейсу нові інкримінації, зокрема пов'язані зі смертю 2005 року тодішнього прем'єр-міністра Грузії Зураба Жванії.
Цього тижня Головна прокуратура Грузії звернулася до колеґ у Києві з проханням про екстрадицію на батьківщину екс-президента Міхеїла Саакашвілі й колишнього міністра юстиції Зураба Адеішвілі. «У зв'язку з тим, що Міхеїлу Саакашвілі й Зурабові Адеішвілі в Грузії висунуто звинувачення і щодо них в країні оголошено внутрішньодержавний розшук, Головна прокуратура Грузії звернулася до Генпрокуратури України з клопотанням про затримання в Україні Саакашвілі й Адеішвілі та їхньої екстрадиції до Грузії», — йдеться в заяві відомства.
Київ, звісно, відмовився задовольнити прохання Тбілісі, адже 13 лютого президент України Петро Порошенко своїм указом призначив екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі своїм позаштатним радником. В документі зазначається: «Утворити Дорадчу міжнародну раду реформ, як консультативний орган при Президентові України, основним завданням якого є надання пропозицій та рекомендацій щодо здійснення в Україні реформ на основі найкращого міжнародного досвіду».
Щобільше, новопризначений голова Дорадчої ради реформ Саакашвілі координуватиме, зокрема, й питання постачання зброї до України з країн Заходу. «Зараз головне наше завдання — озброїти українських військовиків. Протягом декількох наступних днів я координуватиму це. Я не є співробітником якогось відомства, я вільний грузинський політик та громадянин. Пропозиція прийняти українське громадянство не вкладається в загальну стратегію, я хочу повернутися до себе додому. Але зараз ми воюємо в цьому суспільстві з одним спільним ворогом, і я, звичайно, буду таким самим українцем, як і всі інші», — пояснив свою місію екс-президент Грузії.
Тому про жодну згоду Києва на його екстрадицію не може навіть йтися. Відмова співпрацювати в питанні екстрадиції, своє чергою, обурила Тбілісі. Грузинські прокурори нагадували Україні, що між їхніми державами укладено чіткі угоди у цій сфері. МЗС Грузії навіть викликало посла України в Тбілісі, щоб з'ясувати ситуацію. Проте Київ своєї позиції не змінив.
Зрозуміло, що це не перша й не остання спроба чинної влади в Грузії, яку контролює проросійський мільярдер Бідзіна Іванішвілі, запроторити Саакашвілі за ґрати. А звідки ж у того виникає певність, що він зможе повернутися до Тбілісі зі щитом, а не на щиті (тобто в кайданках)?
Першою сприятливою умовою для цього Міхеїл Саакашвілі вважає остаточну руїну Росії, яка настане вже найближчим часом. Другою — поглиблення кризи в Грузії, до якої допровадить чинний уряд у Тбілісі, що приховано орієнтується на Москву.
Про готовість повернутися на батьківщину колишній президент Грузії заявив в інтерв'ю телеканалу «Руставі-2». «Ми хочемо, щоб розвиток Грузії, яка опинилася в стагнації, відновився», — пояснив він. Він зробив історичні паралелі з ХІІ століттям, часами, коли «після обвалення імперії турків-сельджуків Грузія здобула незалежність». «Розпад Росії відбувається на наших очах», – запевнив Саакашвілі. Він закликав своїх прихильників не втрачати оптимізму й дочекатися парламентських виборів 2016 року, коли, з його слів, відбудеться зміна влади і він повернеться до Грузії.
Хоча раніше, ще якихось кілька місяців тому, Міхеїл Саакашвілі припускав, що, за аналогією з Україною і диктаторським президентством Віктора Януковича, «опозиції не вдасться змінити владу російського олігарха Бідзіни Іванішвілі через вибори». Тобто він натякав на необхідність ще одної «квіткової революції». «Грузинський народ зможе консолідуватися у вирішальний історичний момент, як і 2003 року», — запевняв нещодавно Саакашвілі, маючи на думці Революцію троянд і безкровне повалення свого попередника Едуарда Шеварднадзе.
Ці заяви нівроку насторожили чинну грузинську владу. Міністр внутрішніх справ Грузії Вахтанґ Гомелаурі навіть заходився вживати масштабних превентивних заходів, підозрюючи, що супротивники влади «готують в країні масштабні провокації».
Одним із заходів, спрямованих на політичну нейтралізацію Саакашвілі, стало відновлення справи про смерть Зураба Жванії, який очолив уряд Грузії наприкінці 2003 року, тобто відразу після Революції троянд. І перебував на посаді аж до своєї трагічної смерті в лютому 2005 року. Слідство у цій справі встановило, що смерть настала внаслідок нещасливого випадку — отруєння чадним газом від огрівача.
Головна прокуратура Грузії намагається довести, що слідчі дії було сфальсифіковано. Особи, які провадили цю справу ще за часів президентства Саакашвілі, тепер самі перебувають під слідством. Складається стійке враження, що ті працівники прокуратури, котрі сьогодні взялися за розслідування обставин смерті Зураба Жванії, намагаються довести, що вбивство було зумисним і що до нього причетний екс-президент.
Але навряд чи смерть Жванії вдасться «повішати» на Саакашвілі. Річ у тім, що незалежне розслідування ще 10 років тому перепровадили також слідчі американського ФБР. І щойно тепер оприлюднено висновки фахівців зі США, які фактично підтверджують офіційну версію про нещасливий випадок й необережне поводження з газовими опалювальними приладами.
18.02.2015