Всенародня пожива. Доцільна віджива дорослих. Віджива дітей. ПРИПИСИ. ВЕСНА.    Перші сніданки (I—IV).    Другі сніданки (I)    Обіди (I—XXII)    Вечері  (I—XXXII) ЛІТО.    Перші сніданки (I—III)    Другі сніданки (I—II)    Обіди (I—XXX)    Вечері (I—XIV) ОСІНЬ.    Обіди  (I—XXXIV)

ОПОВІДАННЯ НА ДІЯЛЄКТАХ     (Бойківський діялект).   Тото пак боват, що хрисьцянин си з жидом бисьиду найде; ай аби який хрисьцянин, тай жидови не пара. У нього розум перенний, а у тебе занний; тай жид знає тото уперед, що ти у два або й три роки хиба зміркуєш.  

ОПОВІДАННЯ НА ДІЯЛЄКТАХ.     (Лемківський діялєкт)   Ци го Бог скаров, што за чво́век, цївий ден тримов нас в канцаларії. „Ту маце седзіць і юж!!!“ Навет на повуде́нок не пустив, — жалував ся на люстратора радний Сечас.  

(Оповіданє)     Прийшла бечкова¹). Погода красна. Небо ясне. Повіває тихий вітрець. Усюди весело. Козмиха Полагна надійшла до церкви. У церкві повно — старі, молоді, хлопцї і дївчата. Прийшла й Одокія Сави Грабишиного. Дївчина на все село, — красна і цїкава. Минула служба. Осьвятив панотець бечку. Кождий із христян узяв по ломацї, перехрестив ся, пішов до дому.   На підсадю²) догнала Полагна Савину Одокію.   — Шо дїєте? — зрікла Полагна.  

Ця стаття вийшла 110 років тому, вже в київському Літературно-науковому Вістнику; звикло її цитують як зразок Франкової боротьби проти галицького реґіоналізму. Насправді ж Франко під діалектом розумів не галицький варіант літературної мови (яким і написана стаття), а гірські говірки цього варіанту. Завтра-післязавтра плануємо опублікувати і ті тексти, передмовою до яких і була стаття Франка (див., зокрема, «Полагна» та «Я ся не бою»)  

  20 липня 130 років тому народилася українська письменниця, громадська діячка, публіцистка, педагогиня Олена Цегельська. Була тонким знавцем дитячої психології: як вчителька віддавала дітворі своє тепло і знання, як літераторка писала байки, казки й оповідання.   Олена Цегельська    

Усе своє життя Олекса Гасин, як і члени його родини, присвятили боротьбі за Українську державу. Своїх здібностей військового стратега, теоретика, організатора він ужив не задля власного збагачення чи високого становища, а для визволення Батьківщини, створення боєздатного українського війська.

   

  «Скільки разів, за мого життя в камениці «Просвіти», я бачив його. Отого старенького, сивого священика, що йшов вузькими скрипливими сходами на другий поверх. Помало, з прибитою думками головою, з якимись письмами в руці…» – зворушливо згадував про покійного о. Олександра Стефановича відомий фейлетоніст «Діла» Галактіон Чіпка (псевдонім Романа Купчинського). Отець Олександр Стефанович    

Історія про те, як юдей вихрестився у євангеліка і намагався навернути у протестантизм римсько-католицького ксьондза, але врешті-решт це ксьондз навернув місіонера в католицизм.