Мар’ян ХОМЯК

 

15 липня 1893 року в Судовій Вишні прийняв хрещення з рук місцевого ксьондза С.Зємби Фридерік Пістоль – один із найвідоміших католицьких місіонерів-євреїв початку ХХ століття.

 

Фридерік Пістоль, єврей за походженням, був чи не єдиним католицьким місіонером, який працював у єврейському середовищі. Його діяльність відбувалась переважно у межах Вільна (Вільнюса), певний час (після Першої світової війни) – у Пінській діє цезії, утвореній 1925 року. Проте у його біографії є дуже важливий епізод, пов’язаний з Галичиною, зокрема з Перемишлем і Судовою Вишнею.  

 

З його біографії нам відомо небагато. Життя Фридеріка Пістоля кардинально змінилось по смерті його батька 1889 року. Сім’я була заможною, але на лікування хворого батька пішло майже все сімейне надбання. У пошуках засобів до існування Фридерік опинився у Відні, де одного разу в кав’ярні купив книгу у вуличного торговця під назвою «Новий Завіт». Пістоль згадував, що не знав, про що там йдеться, а придбав, бо коштувала вона дешево. Коли розгорнув і побачив назву, то з погордою відкинув, та невдовзі все ж повернувся до неї ще раз і почав читати. Майбутній місіонер згадує, що йому найбільше врізалися у пам’ять слова із 3-го розділу Євангелія від Іоанна: «Jeżeli się kto narodzi znowu» і «Urodzić się na nowo z wody i ducha» ¹. «Це місце у Новому Завіті прикувало мене до себе», – згадував Пістоль ².

 

Пістоль зізнавався, що, вивчаючи Новий Завіт і порівнюючи його з Талмудом, він перебував у хаосі запитань, на які не знаходив відповіді ³. Врешті, він пішов доволі популярним (і тоді, і тепер) шляхом, про який писав так:

 

«Я залишався у хаосі питань, на які не міг знайти для себе відповіді. Такий стан у наслідку привів мене до того, що я намагався забути про все у вирі мирських утіх. Карти, горілка, пиво, вино і всі інші залежності стали мені Богом. Так я жив декілька місяців».

 

Після чергової ночі, проведеної за картами, зранку, біля кав’ярні Пістоль зустрів знайомого пастиря-місіонера Гандлера. Той з докором кинув Фридеріку:

 

- Ах, Пістолю, як же ти виглядаєш?

 

«Грішнику» стало соромно. Пістоль розповідає, що похилив голову, а коли Гандлер взяв його під руку, пішов за ним. Місіонер відвів Фридеріка до свого дому, де мав з ним довгу розмову, як згадував сам грішник, «сувору, але [сповнену] словами теплими, повними любові». Пістоль упав на коліна і гаряче плакав. Потім, коли заспокоївся, Гандлер нагодував його і запропонував відпочити. «Після сну у моїй душі наступив ясний день» – так Пістоль характеризує своє навернення. – «Тріснули ланцюги Талмуду, і я знайшов Бога» ⁴.

 

За порадою пастора Гандлера, Пістоль вирушив до Лондона, де вступив до місіонерського євангелічного товариства «Judaicum». Його члени, як зізнавався Фридерік, були здивовані його обізнаністю з текстами Біблії і Талмуду і відправили його у Базель, аби він здобув освіту місіонера. Після 18 місяців навчання Пістоль успішно склав іспит, після чого вирушив у пробну місіонерську подорож теренами Галичини. Молодий місіонер побував у Городку, Любіні, Комарному і на кінець прибув у Судову Вишню, де мав мати лекцію для місцевих євреїв.

 

У Судовій Вишні Пістоль познайомився з римо-католицьким ксьондзом Станіславом Зємбою (Stanisław Ziemba), з яким швидко подружився. Місіонер-єврей згодом писав:

 

«Я постановив навернути його у євангелічно-лютеранську віру. Спокійно, терпляче і з любов’ю слухав мене ксьондз Зємба, з любов’ю та поміркованістю збивав усі мої аргументи, врешті запросив мене до Перемишля, представив місцевому католицькому єпископові Лукашу Солецькому, у якого я гостював багато днів» .

«Єпископ Солецький був людиною великого знання та розуму та ще більшої доброти, любові та покірності. У єпископі Солецькому я знайшов для себе другого Павла» , - розсипався у компліментах Фридерік Пістоль.

 

Далі читаємо, що єпископу Солецькому вдалось переконати єврейського місіонера у «правді, яка живе у Католицькій Церкві». Пістоль від’їжджає до Судової Вишні, де 15 липня 1893 року з рук ксьондза Зємби приймає нове хрещення ⁷. Вишнянський пробощ, очевидно, мав чималий досвід у наверненні неофітів, головно українців. Греко-католицький священик із Крукенич, відомий громадський діяч Мостищини Петро Чавс у своїх спогадах писав:

 

«Як поляки-бернардини, що мали свій костел, так і польський парох о. Зємба були великими україножерами, які перетягали слабих характером українців на римо-католицизм» .

 

Місцева єврейська громада на появу християнського неофіта-єврея відповіла у традиційний для себе спосіб. Пістоль пише:

 

«Коли ми разом з ксьондзом Зємбою після хрещення покинули костел, євреї закидали нас камінням. Моя голова кровоточила з двох боків, про що свідчать ще дотепер шрами. Замість того, аби тікати, я залишався на місці, і промовив до нападників, що каменували мене: «(…) Якщо Христос для мого спасіння пролив свою найсвятішу кров, то зараз я пролив свою для Його слави (…)». Моє щирі й енергійні слова подіяли на навколишніх, і вони спокійно відійшли. Більше на мене ніхто не нападав» .

 

Дуже скоро у Фридеріка Пістоля не залишилось жодних засобів для існування. Він перебрався до Львова, де працював на залізниці. Пізніше поїхав до Вільна, де планував відкрити місію для навернення юдеїв ¹⁰. Саме там, на одній із лекцій він розповів про свої пошуки Бога та судововишнянський епізод з навернення.   

  

      

 

ПРИМІТКИ     

 

¹ Йдеться про слова Ісуса Христа до фарисея Никодима: «Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже» (Від Івана 3:5).

 

² Pistol Fr. Misja nawracania żydów. Referat wygłoszony na kursie misyjnym 16. XII. 1931 r. w Wilnie. Wilno, 1932. S. 6-7. 

 

³ Там само. S. 7.

 

⁴ Там само. S. 7-8.

 

⁵ Там само. S. 9.

 

⁶ Там само. S. 9.

 

⁷ Там само. S. 9. Томаш Вішневський у своїй дисертації пише, що Пістоль був, правдоподібно, охрещений ще в Лондоні, де опинився після розмови з пастором Гандлером. Автор посилається на брошуру з текстом лекції, відчитаної Пістолем у Вільні, проте ігнорує його розповідь про католицьке хрещення у Судовій Вишні. Власне там він став католиком, а до того діяв як протестантський місіонер. Див.: Kontrowersje Zydów na ziemiach polskich: Studium przypadku misji barbikańskiej w Białymstoku 1924-1939. Rozprawa doktorska napisana pod kierunkiem prof. UwB dr hab. Marii Nowackiej. Poznań 2011. S. 85. Цю ж інформацію майже слово у слово переписав у своїй праці Юліан Гжесік. Див.: Grzesik J. O misjach nawracających żydów na członków kościołów chreścijańskich. Lublin, 2013. S. 110.

 

⁸ Чавс П. У вирі життя та Мостищина і Судововишенщина. 1976. С. 163.

 

⁹ Pistol Fr. Misja nawracania żydów… S. 10.

 

¹⁰ Там само. S. 10.

 

 

15.07.2017