Соловій у ролі Джейн Сеймур

Софія Соловій у ролі Джейн Сеймур:

«Анна Болейн» Ґаетано Доніцетті в Королівській опері Валлонії

Українська музикознавиця Аделіна Єфіменко відвідала блискучу постановку «Анни Болейн» Ґаетано Доніцетті, здійснену в місті Льєжі інтендантом Королівської опери Валлонії Стефано Маццоніс ді Пралафера. Постановка у Льєжі була першою «ластівкою» епохальної міжнародної кооперації оперних театрів Лозанни (Швейцарія), Більбао (Іспанія) і Маската (Оман). Центральною метою далекої подорожі у Валлонію була зустріч з українською сопраністкою, львів’янкою Софією Соловій – виконавицею головної партії Джейн Сеймур. Її партнеркою у партії Анни Болейн виступила зірка белькантового репертуару Ольга Перетятько.

На даний момент Софія Соловій перебуває в Омані і готується до нової серії вистав у Королівській опері Маската. Вистави відбудуться 28. і 30. листопада.

«Анна Болейн» Ґаетано Доніцетті (1830) – історична опера, мелодрама, лірична трагедія. Чим захопила композитора фігура Анни Болейн – коронованої королеви-консорта Англії, другої дружини короля Генріха VIII? Як відомо, Томас Болейн, батько Анни був освіченою людиною, прекрасно володів латиною і французькою, листувався з Еразмом Роттердамським. Анна навчалася у Парижі, її брат був випускником Оксфорда, талановитим дипломатом і поетом. В історії Англії Анна Болейн несе відповідальність за бунт короля Генріха VIII проти папського Риму. Але королева не змогла народити спадкоємця англійської корони. Спільна донька Анни й Генріха VIII Єлизавета – останній нащадок династії Тюдорів, яка довершила «справу Болейн». Час правління королеви Єлизавети І увійде в історію як «золотий вік Англії», зміцнення протестантизму, формування національної ідентичності британців єлизаветинської епохи. А Ґ. Доніцетті присвятить Єлизаветі І свої наступні опери, які дослідники назвуть «тюдорівською трилогією»: «Анна Болейн», «Марія Стюарт» і «Роберто Деверю».

Джейн Сеймур була найулюбленішою з дружин Генріха VIII після страти Анни Болейн і єдиною жінкою, котра подарувала королю сина, але померла невдовзі після пологів. Син Едуард VI прожив лише 16 років, а Генріх VIII після всіх цих трагічних смертей заповів поховати себе поруч з Джейн Сеймур.

Отже, українська співачка і відома у Європі послідовниця італійської школи belcanto Софія Соловій вже неодноразово була запрошена на роль улюбленої дружини короля Генріха VIII. Постановки «Анни Болейн» в Італії (Бергамо) і Бельгії (Льєж) відбулися й нарешті очікується наступна постановка у розкішній Королівській опері Маската (Оман).

Вокальна і акторська майстерність Софії Соловій розкрилася для мене з моцартівських партій. Серед сучасних інтерпретацій афектованої партії Електри з опери «Ідоменей» донедавна еталонним вважала виконання німецької співачки грецького походження Ані Гартерос (продукція Зальцбурзького фестивалю 2006 року). Експресивну сцену напівбожевільної Електри за крок до смерті, яку режисери Урсула і Карл-Ернст Германни залишають жити, ще нікому не вдавалося перевершити. Проте два роки тому, почувши арію „D’Oreste, D’Ajace“ на оперному гала-концерті Першого фестивалю LvivMozArt (2017), я змінила думку. На сцені Львівської національної опери разом з оркестром Львівської національної філармонії «INSO-Львів» Софія Соловій відтворила вражаючу інтерпретацію цього образу.

Коли у планах Софії Соловій знову з’явився В.А. Моцарт, а саме, остання опера «Милосердя Тита», яка була раніше невід’ємною складовою репертуару обох Львівських театрів (польського і австрійського), я цілеспрямовано подалася до знаменитого в Європі Театру в Кляґенфурті. Софія блискуче виступила в одній з найдраматичніших жіночих партій класицистичного репертуару. Я стала свідком напруженої акторської гри, сильного і гнучкого вокалу, вміння показати граничні настрої своєї героїні: від хитрого інтриганства до відчаю, від психічного напруження до божевільно-істеричного сміху.

Часова і географічна динаміка у професії мистців докорінно відрізняється від стилю життя музичних критиків. Тому, на жаль, не змогла бути присутньою на всіх виступах співачки, які відбувалися в Оперних театрах Мадрида, Валенсії, Відня, Рима, Венеції, Бергамо, Брешії, Сант-Ґаллена, Львова, Києва, а також на оперних фестивалях у Тульчині (Україна), d’Aix-en-Provence (Франція), Della Valle d’Itria Martina Franca, Macerata Opera Festival «Sferisterio», Pergolesi Spontini, Jesi, Donizetti Opera Festival Bergamo (Італія), Ludwig van Beethoven Easter, Muzyka w starym Krakowie (Польші) та інших.

Присутність на спектаклі Королівської опери Валлонії в Льєжі, на одній з рідкісних історичних постановок опери Ґ. Доніцетті «Анна Болейн» з достовірним відтворенням костюмів, декорацій, наближених до інтер’єру королівських покоїв Генріха VIII у Віндзорському замку, стала надзвичайною подією і запам’яталась на все життя! Крім Софії Соловій головні партії виконували майстри італійського belcanto – Ольга Перетятько, Марко Міміца, Чельсо Альбело.

Дуети суперниць Анни Болейн і Джейн Сеймур (Ольги Перетятько і Софії Соловій) розкрили багату палітру контрастів теплого і пристрасного, ніжного і величного, чуттєвого і драматичного, блискучо-віртуозного і витончено-кантиленного.

Наступна бесіда зі Софією Соловій відновлює неповторні враження від постановки «Анни Болейн» у Королівській Опері Валлонії і торкається нових випробувань belcanto, яке ось-ось пролунає в арабській країні Оман.

Протягом наших трьох тематичних зустрічей співачка поділилася секретами опанування італійською вокальною технікою, новими гранями трактування образу своєї героїні та подальшими планами творчої реалізації.

***

Розділ І. Образ Джейн Сеймур

Аделіна Єфіменко: У цілому, роль Генріха VIII вирішена статично (Марко Міміца). Доніцетті не відтворює контрасти образу владного короля-самодура і закоханого чоловіка. Генріх VIII оголосив себе «єдиним захисником і главою Англіканської церкви і духовенства» під впливом Анни Болейн. Який вплив мала на короля твоя героїня Джейн Сеймур?

Софія Соловій: Ми можемо лише здогадуватись про це, адже, наскільки мені відомо, Генріх VIII не залишив по собі ніяких щоденників з інтимними одкровеннями, а багато документів навмисне знищив. Завісу таїни відкривають лише його вчинки. Як відомо, Джейн Сеймур була дуже віддана королю і погодилась на близькі стосунки з ним ще під час його шлюбу з Анною Болейн. При цьому вона ризикувала своїм становищем і репутацією, а, можливо, і життям. Джейн Сеймур дала Генріху те, до чого він найбільше прагнув – народила йому сина, спадкоємця престолу. Той факт, що ціною такого дарунку стало власне життя Сеймур, сильно вразило короля. Після смерті коханої дружини Генріх кілька років не одружувався, і, як ти вже згадала, заповів поховати себе поряд з Джейн. Думаю, що пережити водночас і велику радість народження сина, і велике горе смерті коханої жінки, з якою Генріх VIII, очевидно, хотів прожити решту свого життя, сильно вплинуло на його психіку...

Аделіна Єфіменко: А яке твоє ставлення до суперниці – Анни Болейн? Гордовита інтелектуалка, владна інтриганка, яка намагалася вести свою політику при дворі короля Генріха VІІІ, стала жертвою морально і психічно лабільного володаря? Адже, як свідчать історики, після появи мертвонародженого спадкоємця він дійсно страждав на параною?

Софія Соловій: Анна Болейн з погляду Джейн Сеймур – по-перше, королева, головна жіноча фігура при королівському дворі, а всі інші дами – її служниці... але! Усі пам’ятали, що Анна стала королевою, знищивши попередній шлюб Генріха з Катериною Арагонською. І тому позиція Джейн Сеймур досить ясна: якщо Анна Болейн добилась анулювання попереднього шлюбу, то чому так само не може вчинити і Сеймур? Тим більше, що обставини, які склалися, надто схожі між собою. Король (можновладець і глава церкви) сам прагнув одружитися з Сеймур!

З іншого боку, на мій особистий погляд, Анна Болейн стала жертвою не лише короля-володаря, а й власних амбіцій. Обставини, які раніше складалися для Анни дуже сприятливо, і в яких вона мала всі можливості для досягнення своєї мети, поступово вийшли з-під контролю. Анна не могла народити спадкоємця престолу. Через це її позиція стала дуже вразливою,…. чим врешті й скористався король.

Аделіна Єфіменко: Джейн Сеймур з’являється у слушний момент. Для Генріха втручання Болейн у державні справи стає небезпечним. А Сеймур стає королевою, знаючи, що її невинній суперниці – королеві Англії Анні Болейн – щойно відрубали голову. Зрада і вбивство Анни Болейн досі вражає істориків і мистців своєю жорстокістю. Як опановує Джейн Сеймур, котру закоханий Генріх називав «світлим ангелом», таку конфліктну ситуацію? Вона не мала страху стати наступною жертвою?

Софія Соловій: Думаю, вона не мала вибору і мусила йти до кінця: король вже обрав її своєю нареченою і вона погодилась. Чи могла вона не погодитися? Ні! Я переконана, що Джейн Сеймур любила короля Генріха. На той час Генріх був 45-літнім статним чоловіком. Влада надає надзвичайного сексуального магнетизму. Джейн Сеймур поза сумнівом відчувала, з одного боку, любов до короля разом з почуттям обраності, винятковості власної персони, з іншого – безвихідь і залежність, які спонукали жінку не зважати на високий ризик, навіть якщо би довелося стати наступною жертвою.

Аделіна Єфіменко: Музичні шедеври Доніцетті в опері «Анна Болейн» – не стільки арії, скільки дуети і ансамблі. А хорові сцени стають своєрідним емоційним дзеркалом психологічного стану дійових осіб. Для опери бельканто з першочерговою роллю сольного вокалу – це справжнє нововведення. Серед ансамблів «Анни Болейн» ключове місце у цілісній драматургії опери посідає секстет «Giudici.. ad Anna!!». Коли король зводить наклеп на дружину(Болейн), якої хоче позбутися і для цього звинувачує її у немислимих гріхах – відьомстві, інцесті з братом Рочфордом, перелюбі з лордом Ріккардо Персі (кохання юності Анни), придворним музикантом Сметоном, закоханим в Анну (він краде медальйон з портретом Анни Болейн) – Джейн Сеймур переживає на власні очі трагедію королеви. Вокальна партія Джейн Сеймур відтворює її емоційні реакції на зраду безневинної жертви. Вершиною зіткнення двох суперниць стає велика діалогічна сцена: Сеймур зізнається Анні у перелюбі з королем, Анна прощає суперницю. Реакція Сеймур видає все що завгодно, крім полегшення. Що переживає твоя героїня у даний момент?

Софія Соловій: Для мене цей дует – ключ до вирішення і розуміння образу і характеру Джейн Сеймур. На початку опери ми бачимо Джейн у невеликому аріозо, потім у дуеті з королем, далі – у секстеті. І всюди Джейн страждає, мучиться почуттям провини перед Анною – перед своєю королевою і подругою. Коли король наказує арештувати Анну, це почуття стає нестерпним, і Джейн вирушає до темниці, щоб зустрітись зі своєю королевою, спробувати якось зарадити її становищу, врятувати їй життя (принаймні Джейн сподівається, що вона на це здатна). До речі, Джейн НЕ зізнається в перелюбстві з королем. Анна сама здогадується, що саме Сеймур і є «та інша жінка»! Джейн всіма силами виправдовується. Її основний аргумент – «… Я так його кохаю, тому не встидаюсь цього!». Фактично Джейн не кається. Анна, вислухавши Джейн, врешті проголошує: «Я тебе прощаю». Але саме в цей момент – у момент прояву милосердя з боку королеви – Джейн Сеймур стає справжньою суперницею Анни Болейн. Джейн не потребує від Анни прощення. Вона готова краще прийняти на себе лють і жовч зрадженої дружини короля. Прощення Анни дуже принижує Джейн. Усвідомлення своєї зради, милосердя Анни для неї тяжче, аніж прокльони. А бути звинуваченою Сеймур не хоче. В ній підіймається протест. Через болісне почуття провини у момент жалості королеви відношення Сеймур до Анни трансформується на ненависть. «Та хто ти така, щоб давати мені прощення?!!!» – відтепер Джейн підіймає голову, стає врівень з королевою Анною, дивлячись їй в очі з гордістю і викликом. Тепер Джейн переконана, що вона гідна трону, що вона буде доводити (у першу чергу собі!), що вона нічим не гірша за Анну Болейн і що правда на її боці. Джейн впевнена, що любить короля і зробить його щасливим: народить йому сина і англійському трону спадкоємця – все те, на що королева Анна була не здатна.

Протягом цього дуету моя героїня переживає неймовірний вибух емоцій, які зрештою підводять її до усвідомлення власної значущості для короля, для Англії, для самої себе. Можливо, вона навіть вірить у свою божественну місію…

Бесіду вела Аделіна Єфіменко.

Далі - у наступних розділах.

26.11.2019