Поки увага всієї проґресивної громади прикута до політично-культурно-релігійних скандалів у Львові, які неминуче відіб'ються на рейтинґу політсил та конкретних політиків, у містах області також йде не менш запекла боротьба за крісла бурмистрів. «Z» детальніше пригледівся, що ж робиться на бурмистерських перегонах трьох ключових міст Львівщини поза обласним центром — у Дрогобичі, Червонограді та Стрию.  

Коломия — місто, в якому цього року за посаду бурмистра змагається майже рекордна (абсолютний рекорд — за Дрогобичем) у Галичині кількість кандидатів. Станом на нині їх 14, а на початок кампанії було ще на одного більше. Восьмеро з тих, хто бере участь у перегонах до 25 жовтня, є самовисуванцями, семеро делеґовані від партій. Зрештою, велика кількість охочих сісти у крісло міського голови для Коломиї традиційна — щоразу тут 15–17 претендентів. Місцеві політики вважають це явищем нормальним.  

Відчуття скороминучості світу і людських справ у ньому загострюється щоразу, коли вчергове доводиться допасовувати дієслова в минулому часі до тих, кого добре знав особисто. Сьогодні це Володимир Пінігін — одна з леґендарних постатей львівської богеми '60–'80-х, чия творчість сформувала світовий бренд львівської графіки другої половини ХХ століття.    

Скуплені тиражі місцевих видань та спецвипуски, кандидати-«звягільці» й кандидати-морозови», нашпиговані відомими персонами партійні списки, ґендерні провали і партії, створені спеціально для одного райцентру, — такими запам'ятаються цьогорічні місцеві вибори на Тернопіллі. За рік перед ними кандидати взялися «гострити лижі», а нині, за два тижні перед доленосною неділею 25 жовтя, «гонка» досягла пікової швидкості.    

Астрономічна обсерваторія у Львові є місцем, точкою, де перетинається принаймні три дуже різні площини. По-перше, це площина фізична: і йдеться не так про фізику-науку, як про причетність до безмежного космосу, який люди намагаються збагнути із земного світу, зокрема із цієї точки, зі Львова. По-друге, це площина часу. Але часу не як четвертого виміру, а часу історичного: міська обсерваторія як точка, як вузол, що вписує місто у неймовірну хроніку космічних відкриттів.

В Івано-Франківську відбувся 13-й міжнародний фестиваль MitOst, що має назву однойменної громадської організації, яка сприяє культурному та мовному обміну в країнах Центральної, Східної і Південно-Східної Європи, Середньої Азії та Південного Кавказу. Франківськ обрали, бо саме тут нині перебуває чимало переселенців з буремного українського Сходу, а мирне і розмірене життя галицького міста може стати відображенням того, як належить знову повертатись до миру, співіснування культур і толерантності в усій Україні.  

Івано-Франківська міська рада стала лідером цьогорічного рейтинґу відкритості, який ось уже три роки поспіль визначає громадянська мережа ОПОРА. Зазначимо, що у 2015 році всі міські ради України стали більш відкритими у співпраці з громадянами та публічнішими в поширенні інформації. Однак жодна з них не може похвалитись званням справді відкритої. Для цього їй треба було б набрати 81% в індексі публічності, а навіть Франківська міська рада набрала лише 71%.

 

Висування Андрія Садового майже вбило інтриґу на виборах міського голови Львова. Хіба що когось цікавить, чи оберуть чинного міського голову в першому турі, чи знадобиться два. А щодо львівської міської ради, то головне питання залишається незмінним — чи вдасться Садовому створити лояльну до нього більшість, чи міськрада й надалі залишатиметься форпостом опозиції до міського голови.   Знимка Alex Kovalchuk   Один тур чи два?

Попри те, що до місцевих виборчкомів партії ще не подали документів потенційних кандидатів, які боротимуться за посади голів міст, селищ та сіл, передвиборча війна іде на повну. Тернопіль — не виняток.