В Івано-Франківській області, де є 84 виборчі округи (42 у самому Франківську), вчорашнє голосування на виборах до місцевих рад минуло більш-менш спокійно. Щоправда, небачена кількість бюлетенів виявилися попсутими — в Івано-Франківську повідомили, що 5% бюлетенів розписані різними протестними написами, а це означає, що в місцеву раду цілком могла би пройти партія людей, які серйозно налаштовані проти всіх тутешніх політиків, а може, й загалом проти самого процесу виборів.  

11 кандидатів на міського голову і шалені  пристрасті довкола нього: такою є виборча кампанія у Франковому місті, яке традиційно відкидає власних пророків і тягнеться за вольовими зайдами.    

На 84 місця у Львівській обласній раді загалом висунуто 1001 кандидата від 17 політичних сил. Z проаналізував соціальний зріз претендентів на статус депутата ЛОР від тих політичних сил, за якими соціологи визнають найбільше шансів.   Цьогорічний конкурс на одне місце під цією люстрою — 12 осіб   Бюджетники, підприємці та громадські активісти  

Якщо в Тернополі мешканці задовго перед виборами орієнтувалися в переліку тих, хто хоче потягатися за посаду очільника міста, то в районах області ситуація виявилася зовсім іншою. Багато мешканців районних центрів не просто визначатимуть фаворита, а й уперше знайомитимуться з усіма кандидатами в кабінці для голосування — аж надто багато серед них «темних конячок».    

45 % виборців Львова вважають, що на місцевих виборах будуть фальсифакації, — такими є результати дослідження електоральних настроїв у столиці Галичини, що його провадив Український фонд «Громадська думка». У тому, що фальсифікувати результати виборів 25 жовтня ніхто не буде, впевнені лише 20% львів'ян, а ще 28% вагаються з відповіддю на це питання. Z поцікавився, наскільки обґрунтованим є песимізм львівського елеторату і чи може у день виборів статися щось таке, що збурить суспільний спокій.  

Поки увага всієї проґресивної громади прикута до політично-культурно-релігійних скандалів у Львові, які неминуче відіб'ються на рейтинґу політсил та конкретних політиків, у містах області також йде не менш запекла боротьба за крісла бурмистрів. «Z» детальніше пригледівся, що ж робиться на бурмистерських перегонах трьох ключових міст Львівщини поза обласним центром — у Дрогобичі, Червонограді та Стрию.  

Коломия — місто, в якому цього року за посаду бурмистра змагається майже рекордна (абсолютний рекорд — за Дрогобичем) у Галичині кількість кандидатів. Станом на нині їх 14, а на початок кампанії було ще на одного більше. Восьмеро з тих, хто бере участь у перегонах до 25 жовтня, є самовисуванцями, семеро делеґовані від партій. Зрештою, велика кількість охочих сісти у крісло міського голови для Коломиї традиційна — щоразу тут 15–17 претендентів. Місцеві політики вважають це явищем нормальним.  

Відчуття скороминучості світу і людських справ у ньому загострюється щоразу, коли вчергове доводиться допасовувати дієслова в минулому часі до тих, кого добре знав особисто. Сьогодні це Володимир Пінігін — одна з леґендарних постатей львівської богеми '60–'80-х, чия творчість сформувала світовий бренд львівської графіки другої половини ХХ століття.    

Скуплені тиражі місцевих видань та спецвипуски, кандидати-«звягільці» й кандидати-морозови», нашпиговані відомими персонами партійні списки, ґендерні провали і партії, створені спеціально для одного райцентру, — такими запам'ятаються цьогорічні місцеві вибори на Тернопіллі. За рік перед ними кандидати взялися «гострити лижі», а нині, за два тижні перед доленосною неділею 25 жовтя, «гонка» досягла пікової швидкості.    

Астрономічна обсерваторія у Львові є місцем, точкою, де перетинається принаймні три дуже різні площини. По-перше, це площина фізична: і йдеться не так про фізику-науку, як про причетність до безмежного космосу, який люди намагаються збагнути із земного світу, зокрема із цієї точки, зі Львова. По-друге, це площина часу. Але часу не як четвертого виміру, а часу історичного: міська обсерваторія як точка, як вузол, що вписує місто у неймовірну хроніку космічних відкриттів.