Секретар Садовому

Інтриґа довкола принципової посади секретаря Львівської міської ради зростає. Перше робоче засідання ради вже призначено на наступний вівторок (1 грудня), однак консенсусу не досягнуто. Бурмистер пропонує кандидатуру депутата від «Самопомочі» Романа Федишина, натомість більшість депутатського корпусу вважає такі апетити голови надмірними. Представники інших партій оприлюднили заяву про те, що, на їхнє переконання, секретарем ради має стати представник якоїсь іншої фракції, оскільки обрання секретаря від партії львівського бурмистра означатиме монополізацію влади. На те міський голова натякнув, що користується виключним правом вето, яким (це вже ми йому нагадаємо) ще треба мати підстави скористатись. Словом, на цей момент сторони домовитися так і не змогли. Однак у них ще є три дні й чотири ночі…

Останнім часом було радше таємницею Полішинеля, що міський голова Львова хоче бачити на посаді секретаря ради свою людину, а точніше — депутата Романа Федишина, доля якого тісно пов'язана із синівським ринком «Шувар». Наприкінці минулої каденції Садовий вже пропонував Федишина на цю посаду, однак тоді вона не знайшла підтримки.

Попри те Андрій Садовий публічно не захотів озвучувати прізвища людей, яких бодай орієнтовно бачить на цій посаді, завуалювавши свої наміри під «круглим столом», за яким, на думку пана голови, має відбуватися обговорення питань формування президії ради. Зрештою, таке формулювання означало, що представники різних політичних сил мають різне бачення процесу і до згоди далеко, хоча бурмистер за кожної нагоди не втомлюється оповідати, що опозиції у Львівській міській раді немає.

Роман Федишин — кандидат від «Самопомочі» №1

Поінформовані джерела кажуть, що Садовому пропонували передумати і не наполягати на кандидатові від «Самопомочі» й обмежитися «своїм» керівництвом у кількох вагомих комісіях, зокрема земельній та майновій. Однак, за даними тих самих джерел, міський голова на таку пропозицію не пристав і правив своєї. Закінчилося тим, що він пообіцяв назвати свою кандидатуру на посаду секретаря ради вже на засіданні сесії. Утім відомо, що Андрій Іванович почережно зустрічається з більш-менш вагомими представниками політсил, репрезентованих у цій каденції ЛМР, і намагається провадити «сепаратні» перемовини.  

Саме тому спершу з різкою заявою виступила Українська галицька партія, яка за жодних умов не голосуватиме за кандидата на посаду секретаря з фракції «Самопоміч» й арґументує свою позицію для інших депутатів.

Учора ввечері на світ Божий з'явилася спільна заява шести політичних сил, де без дипломатичних еківоків вказано, що йдеться про небезпечне явище монополізації влади однією політичною силою.

«І скільки б не лунало прізвищ претендентів на місце фактично другої особи у міській раді, всі без винятку експерти та представники шести партій (БПП "Солідарність", ВО "Свобода", "Громадянська позиція", Громадський рух "Народний контроль", "Українське об'єднання патріотів – УКРОП", Українська галицька партія, які разом отримали 40 депутатських мандатів) сходяться в одному — обрання має відбуватися максимально прозоро, без підкилимних домовленостей та без монополізаціі однією політичною силою усієї вертикалі влади у місті Львові», — зазначено в заяві.

На думку більшості депутатського корпусу, «секретарем міськради має бути депутат з будь-якої іншої політсили, які разом набрали 40 мандатів», і це допоможе створити у міській раді атмосферу співпраці та колективної відповідальності за результати роботи.

За даними різних джерел, на посаду секретаря міської ради розглядаються кандидатури Петра Адамика та Григорія Козловського з БПП «Солідарність», Юрія Кужелюка з «Громадянської позиції», Валерія Веремчука з «Народного контролю» та Івана Гринди з УКРОПу. Фракція Української галицької партії своєї кандидатури наразі не висувала, однак такої можливості партійці зовсім не відкидають.

Петро Адамик (ліворуч) у товаристві колеґи-ресторатора Марка Зархіна

Також у кулуарах ради поширюється інформація про те, що кандидатура Григорія Козловського будить у великої частини депутатів різке несприйняття, очевидно, через не дуже солідне реноме — називають його надто емоційним, нестриманим у міркуваннях і висловах. І якщо Андрій Садовий ризикне згодитись на його кандидатуру, то хіба з тим, аби поставити депутатський корпус в незручне становище: людина не з «Самопомочі», а ви за неї голосувати не хочете.

Знимка з профілю Григорія Козловського у соцмережі ВКонтакте

Щоправда, такі тонкощі процесу самого Козловського ніяк не засмучують, і він теж зі шкіри пнеться, аби схилити на свою користь необхідну для обрання секретаря кількість депутатів.

Полічімо. У нинішній каденції ЛМР загалом 64 депутати. За секретаря ради врахують і голос міського голови. Отже, для результативного голосування потрібно, щоб між собою солідаризувалися 33 обранці.

Стартовий розклад такий: «Самопоміч» — 24+1; БПП «Солідарність» — 10; ВО «Свобода» — 8; «Громадянська позиція» — 7; «Народний контроль» — 6; УКРОП — 5; Українська галицька партія — 4.

Довідково поінформуємо, що згідно з реґламентом міської ради кандидатуру на посаду секретаря вносить Садовий. Якщо ця кандидатура не набирає більшості, наступну пропозицію вносить депутатський корпус не менш як половиною свого складу. Якщо і ця пропозиція провалюється на голосуванні, пас знову в Садового. І так по колу, аж до переможного кінця.

Отже, домовляння неминучі. Найпростішим варіантом виглядає мар'яж «Самопомочі» із «Солідарністю» — разом обидві партії матимуть більшість (35 голосів), але мінімальну (запас 2 голоси). Тому було б незле перетягнути на свій бік ще якусь фракцію, щоб грати напевно.

Але можна й на грані фолу і не дуже дбати про те, щоби кандидатура ради була консолідованою й подобалася усім. «Ні, Садовий не ризикне. У нього ж головне — імідж», — бадьоряться депутати. Але здобувши впевнену третю (!) перемогу на виборах міського голови та найбільшу фракцію у міській раді, Андрій Іванович знайде що сказати про депутатів, які на цей його «імідж» зазіхнуть.

Отже, на межі фолу. Що це може бути? Наприклад, альянс із «Громадянською позицією» і кандидатура Юрія Кужелюка. Рівновіддалений від центрів впливу, цей чоловік у співпраці для Садового буде зручний. Щоправда, 25+7=32, а ми пам'ятаємо, що магічне число більше на 1. Та чи буде великою проблемою відколоти з котроїсь із фракцій одного депутата?

«Старійшина» ЛМР Юрій Кужилюк може стати тепер секретарем ради

Ще є варіант домовленостей з дрібнішими гравцями. Наприклад, з не чужим для Андрія Івановича УКРОПом. Або й з Українською галицькою партією. Разом із «Самопоміччю» ці троє якраз отримають те, що й треба. Не дарма ж саме невеличким гравцям у політиці відводиться роль тих, хто тримає «золоту акцію». Єдине, що конкретно той кандидат, якого УКРОП пропонує на посаду секретаря, Садового не влаштує, бо попередньою партією, яку репрезентував собою пан Гринда, було ВО «Свобода». От тут і може вискочити кандидатура того когось, кого «можливо» висуне УГП.

«Народний контроль» і «Свободу» як евентуальних партнерів Садового не розглядаємо, бо навіть припускаючи, що політика — брудна і цинічна справа, то був би страшний мезальянс, на який у стінах львівської Ратуші ніхто не піде.