Аркан А. Батяр з Клепарова: роман-фантазія в стилі ар-деко / Андрій Аркан. – Харків: Фоліо, 2017. – 444 с.   Чесно кажучи, давненько я вже не читав сучасних українських романів. Та й романів взагалі. Ну там, прочитав нещодавно «Діти Сатани» Станіслава Пшибишевського. А що раніше – то вже й не пригадаю. І от потрапив мені до рук роман Андрія Аркана «Батяр з Клепарова». І прочитав його не без задоволення. Але спершу скажу про його автора.  

  Салман Рушді. Два роки, вісім місяців і двадцять вісім ночей / Переклад Андрія Савенця. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. 336 с.  

 

  Їхніми творіннями насолоджуються. Іноді – їх звинувачують у блюзнірстві; часом – не помічають взагалі. З ними завжди говорять лиш про останній перекладений твір, або – про те, як хтось інший зіпсував твір знаного класика.  

  Іво Брешан. Азартні ігри з долею / Переклад Ірини Маркової. Чернівці: Книги–ХХІ, 2017. 176 с.  

  Катерина Калитко. Земля загублених, або Маленькі страшні казки. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. 224 с.

 

На відміну від поляків, котрі давно співпрацюють з українським літературним середовищем, чехи менше перекладають українську поезію, а ми ще менше чеську. Деякі зрушення відбулися в 2015 році, коли Україна стала почесним гостем Міжнародного поетичного фестивалю «Місяць авторських читань». Тоді брненське видавництво «Vetrnе mlyny» видало українським поетам книжки й оприлюднило фільми в серії «Українська читанка».  

  Муза і чин Остапа Луцького / Упор. В. Деревінський, Д. Ільницький, П. Ляшкевич, Н. Мориквас. – Київ: Смолоскип, 2016.   Найбільша частина ідей у молоді родиться з опору   Остап ЛУЦЬКИЙ   Молоді мають право змінювати образ цього світу. Старі теж мають, але часто є так, що їхні пріоритети заважають їм це робити. Або ж, коли беруться, то показують свою незграбність і вчорашність.  

  Муза і чин Остапа Луцького / Упорядники Василь Деревінський, Данило Ільницький, Петро Ляшкевич, Надія Мориквас. – Київ: Смолоскип, 2016. – 936 с.