Юрій Винничук

Дискурси

Щоденник грибаря

Юрій Винничук

Нашо було на тоті гриби ся плуганити, як можна було в мене в альтанці так само бадьоро погоститися? А романтика? А йо!

06.11.24 | | Дискурси

Дискурси

Бідова українська книжка

Юрій Винничук

Коли я кажу, що в нас мало читають, мені не вірять. Буцім в книгарнях повно молоді. Це не аргумент. Бо є лише один аргумент: кількість виданих книжок

30.10.24 | | Дискурси

Дискурси

Любовні трагедії відомих письменниць

Юрій Винничук

Доля письменниць рідко буває щаслива – неукраїнські приклади. Любовні історії українських письменниць будуть опубліковані хіба через 50 років

23.10.24 | | Дискурси

Дискурси

«Зачистить Украину» і «брать Бундестаг»

Юрій Винничук

Росію бойкотують усі знані світові книжкові ярмарки. Frankfurter Buchmesse протримався два роки і таки пустив імперію зла під свій дах.

16.10.24 | | Дискурси

Дискурси

Українство на вкрадених землях. Курщина

Юрій Винничук

Станом на 1926 рік у Курщині проживали 403 тисячі українців, були школи, бібліотеки, періодичні видання. Але вже з 1929-го все стали закривати...

09.10.24 | | Дискурси

Дискурси

Українство на вкрадених землях. Вороніжчина

Юрій Винничук

Вороніжчина в значній частині була колонізована українцями. Московити, що заселяли ці землі, до сталінських часів ніколи з ними не змішувалися

02.10.24 | | Дискурси

Дискурси

Сьвірки трагічні і кумедні

Юрій Винничук

Ще кілька цікавих типажів до колекції львівських сьвірків: «пан фільозоф», Куркєвіч без імені, Сєнюта «не будь такий моцний» та вайхач кривий Альойзи

25.09.24 | | Дискурси

Дискурси

Читачі нечитаного і знавці непізнаного

Юрій Винничук

Усі делікатні почуття, прагнення, радощі, пристрасті, з одного боку, невиражальні – а з іншого, вони й самі прагнуть залишитись невиражальними

18.09.24 | | Дискурси

Дискурси

Коли всі слова зайві

Юрій Винничук

Чи можна навчити когось добре писати? Ні. Бо як нема вродженого таланту, нема непереборного бажання добитися чогось в літературі, то всі зусилля будуть марні.

11.09.24 | | Дискурси

Дискурси

Останні з театральних могікан

Юрій Винничук

На жаль, Львів ледь не щороку втрачає когось із своїх митців. Уже нема тієї яскравої плеяди, що була. Але їхні тіні завше будуть зі мною

04.09.24 | | Дискурси