Подати заявку можуть письменниці та письменники, які зацікавлені у темі прав людини та прагнуть досліджувати причини й наслідки війни Росії проти України.

Вікторія отримала тяжкі поранення. Лікарі та парамедики у Краматорську та Дніпрі робили все можливе, щоб урятувати її життя, але, на жаль, травми були смертельними. В останні дні життя Вікторії поруч із нею були її рідні та друзі. 

15 грудня 2021 року із онлайн трансляцією на Фейсбуці Польського Інституту у Києві відбулася церемонія вручення Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Удруге за історію конкурсу перемогу  здобула львів’янка: Вікторія Амеліна, яка вийшла у фінал разом із Катериною Бабкіною і Павлом Коробчуком, стала цьогорічною лауреаткою.

Великим челенджем для нашого суспільства є плекання солідарного мислення, донесення до якомога ширшої кількості людей, що все залежить від спільного погляду.

«Від New-York-а до Нью-Йорка»: для прифронтового смт гратиме Марко Токар і читатимуть вірші Жадан, Чупа, Міхаліцина, а також американці: Олена Дженнінгз, Василь Махно, Аскольд Мельничук та Олександр Авербух.

Інші допомагають нам формувати нашу ідентичність. Найважливіше в ній — наша історія. Ми не достатньо дослідили та зрозуміли себе. Українці не вміють про себе розповідати. Нам треба зрозуміти, що нація — це щоденна розмова. Ми не просто мовчки обираємо бути українцями. У цьому пошуку і буде полягати здатність нації до виживання.

  Моя бабуся мусила читати мені вголос про Пітера Пена більш ніж тридцять разів. Ні, я все зрозуміла з першого разу, просто дуже любила цю книжку — вже навіть і не можу згадати, за що. Але це уже й неважливо. Просто, здається, я, як Пітер, відмовилася дорослішати, і чомусь надто часто пишу історії від імені хлопців. Венді ж була надто непереконливою, та й моє дитинство у Львові дев'яностих більше нагадувало піратський острів, аніж добрий англійський дім.  

Коли паралельні міста перетинаються, стаються аварії   ​   Керувати автомобілем тепер немодно: корки, повітря забруднюється, парковок не вистачає. А ти любиш відчувати ритм цього Міста ще й так, на колесах, ловити його швидкоплинні настрої — за швидкістю цих нервових потоків, за різкістю рухів, за градусом недовіри одне до одного.  

​  

  Наслідки насильства різноманітні й переважно страшні, але не всі з них є очевидними. Реакція на трагедію в Парижі минулого тижня змусила мене думати не лише про нашу беззахисність, але й про те, що нового мимоволі приносить з собою сучасне насильство.