Мюнхен

У Лондонській Королівській опері прем'єра опери «Фіделіо» відбулася незадовго до всесвітнього локдауну. Постановку здійснив Тобіас Кратцер, котрого фаховий оперний журнал Opernwelt за результатами опитування п'ятдесяти провідних німецьких музичних критиків оголосив «Режисером Року 2020».
Дороги назад не буває. Здавалося, що пандемія знищила оперу. Але, напевно, з'являться нові жанри. Поки що не можна сказати, які саме, але звичної для нас опери вже не буде. Режисерам, диригентам і співакам доведеться стати гнучкішими. У періоди криз завжди з'являється щось нове.
Чому нас може навчити Орфей Крістіана Ґергагера і Давида Бьоша? Меланхолія, туга і смерть не торкається митця, якщо він знає, цінує і розвиває свій дар. Сила співу магічна, бо береже життя і дарує безсмертя.
«Парсіфаль» Р. Ваґнера на оперній сцені у день Страсної П'ятниці – давня традиція європейських театрів. Це сценічна містерія, священнодійство, у якому ведеться оповідь про рани, біль, гріх, страждання, прощення, містеріальний урок християнської моралі через співчуття до ближнього.
Ексклюзивне інтерв'ю зі всесвітньо відомою франко-вірменською мецо-сопраністкою Вардуї Абраамян відбулося у Мюнхені після блискучого дебюту співачки в ролі Кармен у неперевершеному шедеврі Жоржа Бізе на сцені Баварської Staatsoper (січень 2020 року).
Репертуар Софії Соловій вражає різноманітністю: оперні партії з «Альчіни» Г.Ф.Генделя, Вітелії з «Милосердя Тита» і Електри з «Ідоменея» В.А.Моцарта, сопранові партії з «Еліаса» Ф.Мендельсона, партія Ельзи з «Лоенґріна» Р.Ваґнера, опери ХХ століття і камерно-вокальні твори сучасників: від K.Пендерецького до Ю.Ланюка.
Цю версію «Анни Болейн» можна назвати театральною «контрреформацією», яка виступає проти сценічного мінімалізму багатьох режисерських опер. Історичну постановку фінансували відразу чотири оперні театри: Лозанни (Швейцарія), Льєжа (Бельгія), Більбао (Іспанія) і Маската (Оман).
Українська співачка і відома у Європі послідовниця італійської школи belcanto Софія Соловій вже неодноразово була запрошена на роль улюбленої дружини короля Генріха VIII. Постановки «Анни Болейн» в Італії (Бергамо) і Бельгії (Льєж) відбулися й нарешті очікується наступна постановка у розкішній Королівській опері Маската (Оман).
Усі радикальні інтерпретації оперної класики Кшиштоф Варліковський обумовлює єдиною метою – виявити і зрозуміти причини краху людяності, культури, творчої свободи у різні епохи.
Дія його вистав подібна до шокової терапії. Феномен театру Варліковського інтеґрував на грані провокації і ритуалу театральні традиції експресіонізму, абсурду, постмодернізму і доповнив їх дослідницьким хистом вивчення первісних джерел людської натури.