Наша місія спільна – вижити, жити, щоб показувати усьому світу нашу культуру, нашу обізнаність, ерудованість, доводити, що ми європейці, маємо високий рівень культури і освіти, що виступаємо як кращі з кращих поряд з європейськими колегами.

Ольга Кульчинська і Андрій Жилиховський у фіналі вийшли на сцену під аплодисменти публіки у футболках з державним гербом вільної України – Тризубом. Цей символ «Слави України!» зрозумілий німецькій авдиторії і викликав бурхливу підтримку – Брава, Браво, Браві!

Прем’єра нового оперного проєкту Кшиштофа Варліковського назавжди запам’ятається нав’язливим відчуттям страху, який вбивав інстинкт до життя і вдихав «хворобу до смерті».Так режисер відчув і відтворив цікаву спорідненість мислення Персела і Шенберга: звукову пропедевтику психоаналізу.

Істинне те, що залишимо для світу, те, що хочемо дати Україні, адже для неї ми народилися українцями.

Першим героєм «Ja, Mai», 2022 став австрійський композитор Ґеорґ Фрідріх Гаас. Представник спектралізму, експериментатор мікроінтерваліки, панхроматики, обертонових рядів, він звукотворить стан людей, що переживають граничні ситуації. Гааса хвилюють екзистенційні теми: смерть, любов, родина, психологічні травми.

Кожна постановка Нойєнфельса – тріумфальна чи скандальна – закарбувалася в історії театру і опери як гранична подія, криве дзеркало будь-якого лицемірства – політичного, соціального, релігійного і особистісного.

10 лютого 2007 року на весь світ пролунала сумнозвісна мюнхенська промова Путіна. Фактично з того моменту політологи ведуть відлік нової «холодної війни». Через 15 років вона ризикує перетворитися на «гарячу».  

Поетична метафора єднання зі Соколом окрилює. Це означає проблиск надії для персонажів, що були психічно понівеченими, та тепер можуть вирватися зі стану внутрішньої ізоляції і вперше відчути свободу, нехай лише на мить, але цією миттю вони насолоджуються.

Чим приваблює Кирила Карабиця музика Федора Якименка, твори якого називали «зоряними», «астральними», «містично налаштованими», а композитора – «музичним астрологом», який у серафічних уявленнях музики небесних сфер і космічних вібрацій зблизився зі Скрябіним, будучи водночас езотериком, символістом, імпресіоністом, модерністом та фольклористом?

Поновлена історична версія «Трістана і Ізольди» німецького режисера Герберта Адлера з найкращими ваґнерівськими солістами ошелешила участю Київського симфонічного оркестру під батутою видатного німецького диригента Лотара Заґрозека.