Тема перемоги любові і справедливості навмисне не отримала однозначної відповіді у цій постановці. У Палаці Юстиції музиканти лише відкрили простір для роздумів про природу влади й коріння тиранії...
Яскравий представник українського красного письменства в екзилі, поет, перекладач, літературознавець,радіожурналіст, професор УВУ Ігор Качуровський (1918 — 2013) був одним із багатьох, чиї імена тривалий час замовчували в Україні.
Постановка «Фауста» Гуно в Мюнхені – метафізичний простір кінця світової цивілізації через війну, водночас, пошук сенсу продовження життя і моральної відповідальності за зруйнований світ.
Літературознавець Ігор Костецький застосував щодо Емми Андієвської термін “геній”, поставивши її в шерег таких славетних поетичних імен, як Елізабет Баррет Браунінг, Емілі Дікінсон, Една Сент-Вінсент Міллей.
Яким було дитинство Емми Андієвської, які обставини на початках формували її як особистість? Як у тих ледь контурно вловлюваних часах закладалися риси її упевнено-переможного характеру — творчобійцівського, свободожадібного, безкомпромісного?
Наші бесіди нагадують тиху, розмірену прогулянку. Прогулянку... пам'яттю. Я називаю це “зшиванням часу”... Кілька хвилин — і на моїх очах народжується етюд пані Емми “На щастя”!
Біль стає станом буття, що резонує з провідною звуковою ідеєю опери – напруження тиші, крізь яку невимовний крик душі зависає у просторі. Наче відголос втраченої краси музику Томаса Лархера обрамляли мадригали Монтеверді.
