Один із найавторитетніших інтерпретаторів музики бароко та класицизму, професійний художник, композитор, флейтист, музикознавець, живописець, гравер, автор-сатирик, який періодично публікується в журналі «Vernacoliere»,Федеріко Марія Сарделлі є головним диригентом Accademia Barocca di S.Cecilia.

Томас де Гартман був близьким другом художника Василя Кандинського у Мюнхені. Митці разом експериментували і творили дивовижні, радикальні для свого часу перформанси. Завданням диригента Теодора Кухара на фестивалі у Львові стало виконання творів композитора та їх записи на компакт-диски.

Партиципальність публіки була його метою. Ґрем Вік мріяв про подальше втілення концепції опери майбутнього. Вторгнення смерті від наслідків Covid-19 зупинило багато планів режисера.

Йонасу Кауфману імпонує нова постановка Кшиштофа Варліковського, він зауважує чутливість режисера до музики, співаків, переваги внутрішньої взаємодії над зовнішньою, тому на сцені вокаліст чується креативно і впевнено в надскладній партії Трістана.

Оперу Дж. Сінополі «Лу Саломе», що втілює «принцип утопії і принцип надії», можна називати ментальним театром, меланхолійною фантасмагорією, психоаналізом або самоаналізом. У ній композитор рефлектував власне ставлення до проблеми любові-смерті.

Опера в Україні переживає справжній бум. Дотримання канонів жанру поступилося новим звуковим, драматургічним і змістовним пошукам. Сучасні композитори творять оперні артефакти, котрі поки що не вкладаються у рамки будь-яких жанрових канонів, а тим паче, рейтингів. 

Визначними подіями 2020 року стали постановки «Електри» Варліковського на 100-літті Зальцбурзького фестивалю під орудою Франца Вельзера-Мьоста і «Бориса Годунова» Баррі Коскі з оригінальною концепцією «пандемійно-адаптованої» режисури в Цюрихській опері під орудою українського диригента Кирила Карабиця.

Два фестивальні міста – Львів і Зальцбурґ – не злякалися вірусу і блискуче відзначили свої ювілейні дати. Напевно душі Вольфганґа Амадея Моцарта-батька і Франца Ксавера Моцарта-сина взяли під патронат ювілейні свята, артистів і публіку. Торжества пройшли феєрично, всі залишилися здоровими.

Вшановуючи 275-річний ювілей від дня народження Максима Березовського, видатний український диригент Кирило Карабиць розповів проф. Аделіні Єфіменко про прем’єри Симфоній Максима Березовського у Києві.

Подій було чимало, що й мотивувало підбити підсумки і вшанувати музикантів, які зробили цей рік творчим, незважаючи на стресові умови праці, карантинні обмеження, напівпорожні зали, втрати гонорарів і майже щоденні ковід-тести.