Мюнхенська безпекова стурбованість

Минулорічні військові невдачі України й відносні перемоги Росії похитнули віру світових лідерів в українські звитяжні перспективи. Це відчувалося на цьогорічні Мюнхенській конференції з безпеки. Її учасники погодилися, що Київ гостро потребує більше зброї та боєприпасів, з поставками яких зволікає Захід.

 

 

На минулорічній Мюнхенській конференції з безпеки панував зовсім інший настрій, ніж цьогоріч. Тоді учасники форуму випромінювали оптимізм щодо звитяжних перспектив України. Захід в обличчі групи «Рамштайн» наобіцяв найрізноманітнішої зброї для українського війська. Лідери Європи й Америки присягали підтримувати Київ у його війні з Росією «стільки, скільки буде потрібно.

 

Цього року й близько не проглядається минулорічний оптимізм. Український наступ провалився, ситуація на фронті наразі розвивається на користь Москви. Україна після важких боїв втратила чергове місто. Віра в підтримку Заходу слабшає. Тож логічно, що оптимізм змінився песимізмом.

 

Триденна зустріч у Мюнхені ознаменувалася визнанням того, що Україна гостро потребує більше зброї та боєприпасів і що вербальна солідарність має нарешті трансформуватися в реальні дії. А зволікання у цій справі тотожне смерті. «Нам не потрібно більше слів, нам потрібні рішення. Україна може виграти цю війну лише за допомогою зброї. Слів просто недостатньо», – заявила прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.

 

                        Метте Фредеріксен

 

Що заяви пані Фредеріксен не були пустослів’ям світ зразу ж переконався: Данія передала Україні всю свою артилерію і закликала інших партнерів наслідувати її приклад. І це логічний, а навіть прагматичний крок з боку Копенгаґена.

 

«Відчуття терміновості відсутнє. Данія пожертвувала весь свій артилерійський арсенал, але в Європі все ще є боєприпаси на складах, які можна було б відправити до України», – нарікала  Метте Фредеріксен.

 

Прагматизм данської позиції легко зрозуміти. Адже гармати й набої до них, як то кажуть, справа наживна. А зброя наразі у тисячу разів потрібніша саме українцям, які, гинучи, захищають і свою батьківщину, і ту ж Данію, і всю Європу. Якщо ж Україна програє через брак озброєння, то гинути вже доведеться, зокрема, й самим данцям у війні з лютим ворогом. Але чомусь ця проста логіка важко дається до розуміння багатьом іншим представника Західного світу.

 

 

На цьогорічному зібранні політичних лідерів, дипломатів, військових і керівників розвідок у столиці Баварії – конференції, яку неофіційно називають «Давосом оборони», – тема війна в Україні була відзначена побоюваннями, що Москва бере гору, а також занепокоєнням щодо внутрішньої ситуації в самій Росії, яка стає чимраз похмурішою. Остання стурбованість пояснюється тим, що у перший день конференції з Росії надійшла новина про смерть Олексія Навального – головного російського опозиціонера, відправленого режимом Путіна до табору за Полярним колом. Новина просто шокувала учасників форуму. «Якщо ви бачите, що сталося з Навальним, ви можете уявити, що таке нинішня Росія», – заявив прем'єрміністр Бельгії Александр де Кру.

 

Наступного дня конференції – чергова прикра новина: українські війська під потужним натиском ворога були змушені відійти з критично важливого форпосту – міста Авдіївки під Донецьком. Це стало першою великою перемогою Кремля на полі бою після руйнування і захоплення Бахмута в травні минулого року.

 

 

Але прикрі новини надходили не лише з Росії та України. Підготовка до Мюнхена була затьмарена шокуючими заявами Дональда Трампа на початку лютого, який сказав, що Росія може робити «все, що заманеться» з країнами НАТО, які не виділяють два відсотки свого ВВП на оборону. Тепер європейські лідери з жахом прогнозують, що евентуальне друге президентство Трампа може означати для майбутнього трансатлантичного альянсу і підтримки України з боку Заходу.

 

Ще одна прикра новина з Вашінґтона, з Капітолійського пагорба, де республіканці-конґресмени заблокували пакет військової допомоги Києву, посиливши гостру нестачу критично важливих боєприпасів. Це безумовно обмежило здатність країни вести війну.

 

На цьому тлі учасники конференції пригадували, які оптимістичні прогнози на 2023 рік проголошувалися в Мюнхені 12 місяців тому. Тепер же все з точністю до навпаки. Росія відновлює свою армію і переводить економіку на військову економіку. Тож експерти очікують, що Україна цьогоріч зазнає ще доволі болісних втрат на полі бою. Особливо, якщо питання американської військової допомоги так і не буде вирішено.

 

 

«Росія засвоїла багато уроків, і вона нині виробляє більше боєприпасів і обладнання, ніж ми можемо надати всі разом. Тож нам потрібно бути такими ж інноваційними і гнучкими, як і українці на місцях, які скрізь вишукують можливостей», – закликав президент Чеської Республіки і колишній натовський генерал Петр Павел. Пригадуєте, він ще рік тому закликав не бути занадто оптимістичними щодо майбутнього українського наступу. Як фаховий військовик він чітко усвідомлював усі труднощі, з якими стикнуться українці на полі бою.

 

Присутні на форумі високопосадовці адміністрації Білого дому запевняли, що відданість Америки справі допомоги Україні не зменшилася. «Путін не зупиниться, якщо його не зупинити. І для опонентів, які спостерігають за тим, що відбувається в Україні і що це нібито говорить про брак американської волі, я б не хотіла, щоб вони зробили висновок, нібито ми дозволимо такому лідеру, як Путін, робити все, що йому заманеться», – заявила міністерка армії США Крістін Вормут.

 

                   Крістін Вормут

 

Хотілося тут же крикнути представниці американського уряду: «Ну то зробіть щось, щоб такого враження у нас не складалося!». І найкращий й водночас найпростіший спосіб зробити це ­– надати Україні нарешті обіцяну військову допомогу. 

 

«Хочете знищити армію Путіна – передайте зброю Україні. Українці знають, як це зробити, тож допоможімо їм усім, чим зможемо», – резонно зауважив американський конґресмен-демократ Джейсон Кроу.

 

                      Джейсон Кроу

23.02.2024