Понад три тижні у виставковому залі Музею народної архітектури та побуту у Львові можна було оглядати серію витинанок «Хресту твоєму поклоняємось, Владико», приурочену до 250 річчю церкви в с. Кривка. Автор – відома в нас і за межами України львівська художниця Ярослава Мотика.    

Цьогорічні 200-літні ювілеї оперних грандів Верді і Вагнера, звичайно, не можуть не кидати тінь на усі інші дати і повязані з цим події у світі музичного мистецтва. І все ж, 100 -ліття від дня народження Вітольда Лютославського, не могло залишитись на маргінесі музичного життя у Західній Європі, Америці, не кажучи вже про терени, звідки цей яскравий композитор і неординарна особистість походить. На щастя і завдяки здоровим амбіціям наших західних сусідів трапилася чудова нагода почути кращі твори цього польського композитора.  

  Ірена Карпа — українська письменниця, співачка та телеведуча. Автор понад 10-ти книг, блоґерка, соліст групи «Qarpa». Була ведучою на каналах ICTV, MTV Ukraine, Інтер, Новий канал. Напередодні концерту у Львові публікуємо львівську розмову з непередбачуваною Карпою про її любов до рослин, кольорів, меблів та краси.     Маркіян Прохасько: Ви вмієте ходити по рейках?  

Цього року світова музична громадськість відзначає знаменний ювілей – 200 років від дня народження італійського композитора Джузеппе Верді (1813-1901). Ще за життя митця його опери здобули надзвичайну популярність серед шанувальників музичного мистецтва. І в наші дні твори Верді входять в постійний репертуар оперних театрів. Музично-сценічні твори композитора відзначаються мелодичним багатством, драматизмом і продуманістю сценічної дії, але головне –  почуттями, які в усі часи співзвучні слухачам.

  Гортаючи «П’ятикнижжя» Грицька Чубая, видане «Видавництвом Старого Лева» (Львів, 2013), я зауважив деякі перестановки. Найсуттєвіша з них, порівняно з попередніми виданнями (1990, 1998 і 2001), – розташування поеми «Говорити, мовчати і говорити знову» після віршів, згрупованих у розділі «Поза П’ятикнижжям».  

Молодий львівський режисер зняв жанровий фільм. Півгодинна кримінальна комедія «Мар’яна» Івана Федорича вийшла цьогоріч і вже двічі була представлена львівській публіці. А тепер очікує уваги кінокритиків. Яким буде їхній остаточний діагноз? Чи настав нарешті той магічний момент, коли «наше кіно» знову почало набувати широкого народного виміру, як закликав В. Ілліч?  

    Екслюзивне інтерв’ю з професором Зиґмундом Бауманом для "Збруча"     – Пане професоре, які Ваші враження від сучасного міста Львова? Наскільки воно провінційне, якою мірою центральноєвропейське, якою – багатокультурне? Що найбільше привабило Вашу увагу?  

  Ірина Подоляк – керівник управління культури Львівської міської ради, учасниця ініціативної групи проекту «Львів – місто літератури ЮНЕСКО», одна із двадцяти жінок української літератури, які творять світ книжки, за версією газети «День». Саме розмовою із пані Іриною ми вирішили розпочати цикл інтерв’ю із цікавими особами-не-літераторами: про літературу у їхньому житті та навколо них.     

Цього тижня у Львові урочистою академією та масштабними науковими конференціями відзначають ювілей Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) — 140 років від заснування.  

  Перша «Драматургічна резиденція» у межах фестивалю сучасної драматургії «Драма.UA» вже у розпалі. Роботу, яка триватиме упродовж жовтня, завершить презентація свіжої п'єси у вигляді сценічного читання на фестивалі. Нагадаємо, для участі у резиденції молоді драматурги повинні були подати концепцію або ідею майбутнього твору до 15 вересня. Оргкомітет розглянув усі отримані заявки та зупинився на концепції київського драматурга із псевдонімом М.