Минулої осені у приміщенні на Городоцькій, 36 (де раніше був магазин вживаних речей), запрацювала «Галерея сценографії». Її пілотним проектом стала виставка художника-постановника Богдана Поліщука, знаного у Львові з роботи над виставами «Зерносховище» у «Першому театрі» та «Лісова пісня» у Театрі ім. Л. Курбаса. Втім, тоді на старті усе й зупинилося. І лише зараз, після кількамісячної перерви,завдяки підтримці Львівської міської ради «Галерея» знову відчиняє свої двері і обіцяє презентувати нову експозицію щомісяця, щонайменше рік.  

Днями свій 70-літній ювілей відсвяткував Юрій Шаріфов – жива легенда львівської музики, відомий український музикант, музикознавець, композитор і педагог. Цими ж днями, разом із гуртом Open Blues Band, Юрій Шаріфов отримав нагороду «BOOM AWARDS 2016» у номінації «Золотий фонд естради», яку заснував журнал «BOOM plus TV». Тож, як не крути, а святкування вдалося подвійне, навіть попри те, що святкувати день народження музикант не звик, а нагороди для нього ніколи не мали особливого значення.

 

Жоден прогноз погоди не в змозі передбачити, чи буде літо у Львові спекотним. Натомість те, що впродовж п’яти днів, з 25 по 29 червня, у місті буде надзвичайно джазово –  гарантують організатори цьогоріч уже п’ятого за ліком фестивалю «Alfa jazz fest». І доки одні передбачають погоду, а інші провадять дискусії щодо джерел фінансування фестивалю і доречності його проведення у скрутні для України часи, гості уже викупили всі до єдиного квитки. На щастя, як і у попередні роки, сцен буде три – на пл. Ринок, біля Палацу Мистецтв та головна, ім. Е.

 

Головний художник Першого українського театру для дітей та юнацтва Дарія Зав’ялова уже понад двадцять років створює сценографію і костюми для театрів, свого і не лише. А ще веде «паралельне» творче життя, у якому малює, гачкує і тче. Таким чином розділяючи творчість і її плинний процес на публічне та інтимне.

Нещодавно у галереї «Зелена Канапа» всі охочі мали змогу особисто познайомитись із загадковим персонажем Паном Трюфелем. Пан Трюфель – вигадка відомого українського художника Сергія Міхновського, який, як запевняє автор, є справжнім львів’янином, якому притаманні всі риси характеру та ситуативної поведінки представника відповідного соціуму.    

«В сьомому класі я пішов у театральний гурток, і мене перекрило», – так почалась театральна історія актора Андрія Душного, якого львівський глядач добре знає з вистав театру «Воскресіння», зокрема, «Ніч для жінок» , «Вишневий сад», «Пісочниця», «Він, вона, вікно, покійник»...  Його мама – актриса,  і мабуть через особистий не найкращий театральний досвід, категорично була проти, аби син вступав на театральний факультет. Мама повторювала: «Андрію, це професія у коротких штанцях!» Та хлопцеві, схоже, ті штанці були в сам раз...  

«Я був приємно здивований, вийшовши “на Майдан” у Базелі ще у перші дні революції, у листопаді, наскільки дружня і організована, хоч і невелика діаспора українців там живе», – розповідає вокаліст Роман Меліш, який навчається у Швейцарії у Schola Cantorum Basiliensis. – «Бути українцем там – велика відповідальність».    

... або «Музику з політико мішати не варто, з благодійністю – треба!»   Другий рік поспіль у львівському клубі «Пікассо» зустрічають Щедрий вечір із «ЩедримЕтно» – благодійною ініціативою, яка є чимось більшим, ніж просто концертом доброї музики. Як зазначають організатори, перш за все, це – щедрі люди, які люблять і готові допомагати тим, хто цієї допомоги дуже потребує.