Софія Андрухович в «Амадоці» зшиває різні шматки пам’яті, а якщо вони не зовсім добре припасовані, то це проблема українського суспільства

Критична маса раціональних та економічно незалежних людей створять візію держави, і тоді Україна залишатиметься суб’єктом, навіть якщо стане частиною ширших геополітичних проєктів.

21 травня у Львові згадували засновника культурно-мистецького центру «Дзиґа» Маркіяна Іващишина, який рік тому раптово помер. Друзі та співробітники незабутнього Марека поширили у соцмережах спогади #рікбезМарека, де відзначили високу планку його організаторського хисту.

 У галереї Гері Боумена визначальними були актуальність мистецького продукту та високий смак. Тут 10 років звучав «інший Львів» — місто камерних професійних середовищ, не залежних від ідеології, політики та комерції.

Книжка Зиновія Книша є своєрідним збором дуже спресованих за змістом текстів, що, нанизуючись на один часовий сюжет, стають в єдину смислову шерегу, розкриваючи події кривавого часу визвольних змагань 1924―1926 років.

Вийшов українською графічний роман «Маус» Арта Шпіґельмана, який отримав Пулітцерівську премію. Книжка, що розповідає про Голокост, приваблює блискучими візуальними метафорами, але найперше — відвертістю не стільки про жахливість смерти, скільки про безсенсовність виживання.

Її малярство поєднує елементи фентезі із сюрреалізмом. Багатошаровість, палімпсест – важлива складова як змісту, так і форми живопису Зоряни Базилевич.Вона працює спонтанно, інтуїтивно, створюючи образи із підсвідомості.

Цей рік мав стати певною віхою: театру «Воскресіння» ― 30! Думалося про книжку. Збиралися зустрітися, все обговорити. Але Ярослава Федоришина і Людмилу Петруленкову обрали небеса…

Якою не була б спокуса всю вину покласти на «погану» еліту чи «дурний» народ – це шлях до поглиблення проблем, а не пошуку їх вирішення

Крамниці, перукарні, кав'ярні – місто вирвалося на вулиці. Коронавірусна статистика в столиці Галичини не надто тішить, але львів'янам несила продовжувати самоізоляцію