У різьбленні, золоченні та срібленні — довготривалих процесах — виливається любов до ікони. І коли дивишся на неї, ця любов переходить до тебе. Тепло позолоти й дерева допомагає молитися, бо ж ікона для того й покликана, щоби допомагати молитися, аби людина, замилувана красою, прославляла Бога.

Ці інсценізації етноспрямовані й використовують давні пісні, орнаментику, обрядовість – патерни, котрі працюють на самоідентифікацію нас як українців. У сумарному посилі ця продукція має шанс залишити український слід в історії культури.

Я ж би хотіла, щоб ми частіше уявляли собі Україну, якою вона могла і ще може постати не тільки без, але і з Андреєм Шептицьким. 

Не можливо створити ієрархію цінностей, коли не знаєш свого ціннісного поля: конструкт історії львівського мистецтва другої половини ХХ століття пов’язує нас із процесами у Західній Європі. Проект «UU#Lviv» презентує електронний архів українського неофіційного мистецтва.

Два основних сольних голоси (які співають поезію й основну мелодію), а решта – це група, яка умовно виконує інструментальні партії, тільки голосами. Отже, люди, слухаючи акапельні колективи, чітко можуть зрозуміти, що це – саме ми.

Рудольф Вайґль ­— видатний львівський епідеміолог, який двічі номінувався на Нобелівську премію, однак так її і не отримав

Зміст законопроєкту «Про внесення змін до КПК у частині забезпечення реалізації функцій прокуратури» виказує його «бенефіціарів» – це керівники прокуратур, прокурори вищого рівня, іноді в цілому сторона обвинувачення, іноді НП, ДБР. То що ж приховує цей документ?

Пісня на його слова «Намалюй мені ніч» стала не просто джазовим хітом, а одним з символів шістдесятництва, того руху українського спротиву русифікації, до якого письменник був належний своєю багаторічною активною творчістю.

Хочемо розповісти людські історії Дому Франка. Бо це не тільки музей самого Франка, не тільки музей його дітей чи дружини – це музей, який творили люди, упродовж багатьох років, в різних обставинах, в різних історичних епохах. 

Коли уся Європа жила апологією ненависті. Шептицький сказав: «Любіть усі своє, свого тримайтеся і про своє дбайте, але стережіться ненависті, бо ненависть – це почуття нехристиянське».