Емоції потім

Симон Візенталь народився в Бучачі, що на Тернопільщині. Цю інформацію варто знати, щоби правильно її використати після перемоги. Огляд подій тижня в Україні

Вирок тижня

Тімофєя Сєргєйцева називають філософом-неонацистом — після пубікації його твору "Що Росія повинна зробити з Україною" має з'явитися якесь нове визначення для подібних істот. На тлі цього поширеного РИА "Новости" тексту Mein Kampf виглядає відносно притомним pulp fiction, якому крайовий провідник ОУН Степан Охримович (під псевдонімом В. Обухович у 1930 році написав передмову до українського перекладу тюремних міркувань Гітлера) закидав "неорганічний, голий та жорстокий, протиприродній зміст".

Тепер ми завдяки Сєргєйцеву знаємо, що Україна й українці — "штучна антиросійська конструкція, яка не має цивілізаційного змісту". Щось подібне говорилося росіянами і раніше, але тепер це їхній маніфест, який буде фігурувати у майбутньому міжнародному трибуналі. Разом із буквами "філософа-неонациста" будуть представлені факти про події в Маріуполі, Бучі, Ірпені etc. І, можливо, це навіть добре, що Європа не толерує смертну кару — дриґати ногами, коли на шиї зашморг, занадто поблажлива кара для тих істот. У згаданих містах були Ірпінський виправний центр №32 і Бучанська виправна колонія №85. Сусідами "філософів" будуть аналогічні істоти, які зі зброєю реалізували "деукраїнізацію" під час "спеціальної військової операції".

Перемовини тижня

Єдине відносно логічне пояснення проведення зустрічі української та російської делегацій у Стамбулі — все, що відбулося, є фарсом і буфонадою, які хоч якось відволікали від макабричної реальності. Більш-менш серйозно сприйняв дійство президент Туреччини Ердоган, і тепер Реджеп Таїп може сказати, що зробив усе можливе, аби на його теренах зустрілися в пошуках консенсусу — а значить саме він є справжнім миротворцем. Щодо решти персонажів, то все було б смішно, якби не було так по-дурному. Арахамію і Подоляка та їхні пошуки компромісів з тупиковою гілкою розвитку людства органічно доповнював Мединський з власною зайвою хромосомою. Увінчував все це дует Олександра Чалого і Романа Абрамовича. Перший долучився до створення і втілення в життя Будапештського меморандуму, другий — найпопсовіший російський олігарх із титулами "власник Челсі" і "губернатор Чукотки" в анамнезі. Щоб переговорна історія набула особливо трагікомічних рис, після стамбульських посиденьок виникла інформація про нібито отруєння деяких учасників заходу (в тому числі й Абрамовича), але вони успішно пережили прикрий казус.

Найпомітнішим результатом перемовин став дикий вереск росіян у соціальних мережах (тих, які їм поки що доступні) про зраду, бо їхні "мальчішкі погіблі", а ядерну бомбу на Київ так і не скинули. Особливо занепокоєних вгамовував речник Кремля Дмитро Песков, який повідомив, що "спеціальна військова операція" завершиться, тільки "досягнувши цілей спецоперації", а не внаслідок переговорів щодо перемир'я. Про цілі РФ доступно написав Сєргєйцев.

Тепер Стамбул готовий прийняти українського і російського президентів. Абсурд не має обмежень.

Вибухи тижня

1 квітня не варто оприлюднювати важливу інформацію, але про це забув голова обласної військової адміністрації Львівщини Максим Козицький — і у день дурня повідомив стурбованим вибухами, що пролунали напередодні ввечері, благу вість. Виявляється, у Львівській області відкрили нове газове родовище. А коли його відкривали, всі, хто мають вуха, почули звуки, схожі на вибухи. "Пригадуєте вчорашні звуки, схожі на вибухи, через які багато хто на Львівщині не спав пів ночі? Сьогодні вже можу сказати: це звуки, під які російський газ піде за курсом їхнього корабля", — цілком серйозно втішив голова ОВА.

Ще більше оптимізму додала інформація з російського Білгорода, де вибухи сталися 1 квітня і до видобутку газу не мали жодного стосунку. Там ефектно припинила своє існування нафтобаза, після чого місцевий губернатор заявив, що пожежа сталася "внаслідок авіаудару з двох гелікоптерів Збройних Сил України, які зайшли на територію Росії на низькій висоті". Компетентні особи в Києві не стали коментувати білгородську подію, секретар РНБО Олексій Данілов лише зауважив "це може бути на всій території РФ". Почекаємо матеріалізації його прогнозів.

Меркантильне тижня

Для відбудови післявоєнної України Верховна Рада схвалила законопроєкт, згідно з яким у росіян та колаборантів можуть вилучати майно. Тепер з терміном "націоналізація" зможуть щільно познайомитися резиденти РФ, причому не тільки громадяни країни-окупанта, а й ті, хто має на території РФ бізнес чи проживає там. Позбудуться свого майна фізичні чи юридичні особи, які публічно заперечують чи підтримують збройну агресію РФ проти України. Крім того, матеріальні клопоти виникнуть у осіб, які встановлюють чи утверджують тимчасову окупацію частини території України.

Квітневе рішення Верховної Ради доповнює закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», який схвалили на початку березня. Тепер, якщо РНБО прийме рішення про примусове вилучення майна, а Президент таке рішення затвердить, націоналізовувати майно можна з мотивів суспільної необхідності без будь-якої компенсації. Цікаво і корисно було б побачити відповідний список, який, очевидно, у секретаря Радбезу Данілова вже є.