Сучасна прем’єра опер "Сокіл" і "Алкід", присвячена 270-річчю Дмитра Бортнянського, уперше представить класичну спадщину української музики, що залишалася невідомою для широкого кола слухачів.
Нові скульптури Антипа — про рівновагу: в стосунках, у балансі з природою, у відносинах з Богом. Кожна композиція усе ближче до космогонічних категорій: перерозподіл мас і їх форма — майже математична формула співвідношень.
Якщо згадати, що під усіма можливими імперіями маскували Російську, то стає чітко видно: українець претендує не просто на суб’єктність, а на суперника імперії у війні сенсів.
Страшною у фільмі «Погані дороги» є правда, яка набуває матеріальної форми не десь далеко, а в країні, у якій живемо. У фокусі фільму не стільки війна, скільки сама людина в умовах війни, її темний бік.
"Одні бідніші, інші багатші; деякі депресивні, інші розвиваються; подекуди панує довіра і привітність, а десь відчувається пересторога", – Дмитро Димид проїхав на ровері всю країну
Програма концерту «За межі людського» постала в цікавому концепті дихотомії пітьми та світла, диявольського та божистого, реального та ірреального. Широка палітра композиторських інтенцій яскравіла у доладному виконані під орудою Віталія Алексейонека.
Людмила Монастирська намагалась показати різноманітні грані свого голосу та акторського хисту: від сакральної арії Норми «Casta Diva» в динаміці pianissimo до грайливої пісні «Ой я знаю, що гріх маю», яка повела солістку у танок!
На котрусь із моделей мусить згодитися кожен, хто хоче хоч якогось суспільного авансу чи особистої реалізації. У всіх без винятку варіантах вимагається забути про власне коріння — мову, віру, звичаї.
