Львівський органний зал вже не перший рік є амбасадором нової української музики. Торік проект «Нова музика» успішно познайомив публіку з новими творами для органа, були підписані контракти з композиторами Богданою Фроляк, Віктором Камінським, Оленю Безбородько, Золтаном Алмаші на створення нових органних творів.
Сучасна органна музика не є новиною для європейських країн, де активно творять різноманітні за жанром опуси, адже інструмент з можливостями органа здатний розкрити будь-який задум композитора. Тому збагачення фонду української органної музики є важливим напрямком у діяльності Органного залу.
Чому така музика є потрібною? В Україні збереглась органна культура, у багатьох містах є справні інструменти, серед студентів музичних академій зростає попит та зацікавленість грою на органі. Такий інструмент не можна просто віднести до старовини чи канону, він має збагачуватись новим репертуаром.
Цього разу Львівський органний зал замовив чотири нові твори. Їх написали композитори Марія Олійник, Анастасія Сисенко, Олександр Щетинський та Сергій Вілка.
27 січня відбулась перша прем’єра. У виконанні Світлани Позднишевої звучали «Adieu» Марії Олійник та «Експансія» Анастасії Сисенко.
Органістка Світлана Позднишева.
Програма концерту була складена досить контрастно, що прочитувалося уже в назві «Нова і стара музика». Поряд з творами молодих композиторів виконувались добре відомі публіці твори Й. С. Баха – програма, яку можна назвати класикою органного репертуару. Таке зіставлення наголосило на тому, що хоч сучасна та барокова музика значно різняться, проте ця різність може бути поєднаною. Орган може звучати по-різному.
Після відвідин концерту мені було приємно відзначити те, що сучасні твори публіка сприймала легко. Велич органа не створювала меж, а навпаки допомогла відобразити всі закладені композиторками в творах емоції: чи то меланхолійне та сентиментальне «Adieu / Прощання» Марії Олійник, чи ціла лавина відчуттів у «Експансії» Анастасії Сисенко.
ХХІ століття надто різнобарвне, щоб поміститись ув один стильовий напрямок, і це чутно в новій музиці. Твори дуже різні, проте кожен з них є творчим портретом композитора, підкреслює його індивідуальні риси.
Марія Олійник —львів’янка. Навчалася в спеціалізованій музичній школі ім. С. Крушельницької на фортепіанному та теоретичному відділеннях. Як композиторка, закінчила Львівську національну музичну академію ім. Лисенка (клас Юрія Ланюка). Навчалася у Польщі за стипендіальною програмою Gaude Polonia, отримала диплом Королівської консерваторії Гааги. Працювала у Таїланді.
Марія писала для багатьох сучасних проектів, зокрема для опери «Ukraine – Terra Incognita», присвяченій співаку та Герою України Василю Сліпаку.
Твір «Adieu» — перший написаний для органа соло твір композиторки. Про нього Марія розповіла, що це її особисте музичне вітлення вчасного та гарного прощання.
Директор органного залу Тарас Демко та композиторка Марія Олійник.
Музика «Adieu / Прощання» нагадує пісню без слів, звучить ніжно, просто, без зайвих зусиль досягаючи сердець слухачів. Доказом того стала реакція публіки. Твір Марії звучав першим з нових творів. В органному залі концерти йдуть без ведучих та оголошення кожного твору, тож перехід від барокової музики до музики ХХІ століття міг бути досить неочікуваним, а твір Марії з перших нот своєю щирістю занурив слухачів у власні думки, у їхні особисті гарні прощання.
Наступною прем’єрою вечора став твір «Експансія» Анастасії Сисенко.
Анастасія Сисенко — молода композиторка, студентка Львівської національної музичної академії, початкову музичну освіту отримала в музичній школі Чернігова. Закінчила Чернігівський фаховий музичний коледж ім. Л.М. Ревуцького, теоретичний факультет.
Композиторка Анастасія Сисенко.
Перед прем’єрою Анастасія розповіла, що цей твір їй наснився. Використовуючи різної складності композиторські техніки, дівчина передала поступовий розвиток подій сну. В «Експансії» композиторка активно користувалась сучасними техніками музичного письма, притаманними переважно для симфонічної музики, ці барви надзвичайно цікаво звучали у виконанні органа. Динаміка та напруга впродовж твору зростали і світле мажорне завершення стало прекрасним чи то кінцем, чи то пробудженням.
Сучасної вітчизняної музики для органа насправді не так багато, це не те, що можна почути в кожному органному залі, тож дуже цінною є як ініціатива замовлення нових творів, так і зацікавлення органною музикою молодих композиторів та виконавців. І наступні прем’єри «Нової музики», на яких прозвучали нові твори Олександра Щетинського та Сергія Вілки, тільки підтвердили цю тезу.
31.01.2022