Його музика залишається світлою, невагомою та досконалою навіть у найтемніші часи. Ця музика достатньо тиха, однак у ній чітко чути те, що відбувається в країні. Музика Сильвестрова сприймається як пісня світу, що співає про себе.

Експресія, філософська глибина та фольклорне коріння поєдналися у симфонічній музиці композитора Євгена Станковича, частина прем’єр якої відбулась саме на сцені Львівської Національної філармонії ім. Мирослава Скорика.

Велич органа не створювала меж, а навпаки допомогла відобразити всі закладені композиторками в творах емоції: чи то меланхолійне та сентиментальне «Adieu» Марії Олійник, чи ціла лавина почуттів у «Експансії» Анастасії Сисенко.

Екватором Третьої львівської органної резиденції став концерт органістки, яка напружено працювала з усіма учасниками впродовж майстер-класів – Улли Кріґул із Естонії.