Тривалі заборони культурних заходів у переважній більшості країн, суворі обмеження, а подекуди й банальний брак коштів повернули земляків додому – нема злого, щоб не вийшло на добре, бо внаслідку маємо розкішні концерти.

122 сезон розпочнеться у Львівській опері 12 серпня виставою «Коли цвіте папороть» Є. Станковича. Особливий сюрприз буде до Дня Незалежності, а найближча прем’єра – у вересні: опери «Сокіл» та «Алкід» Д. Бортнянського (постановники Андреас Вайріх, Анна Шоттл та Оксана Линів).

Виставковий проект карантинних ілюстрацій Олександра Грехова – це візуальна розповідь про непевність, яка народжується в часі корона-вірусу, набирає тривоги і сумнівів, множиться, зливається з непевністю інших соціумів і в такий спосіб докорінно змінює наше життя.

Місяць авторських читань в Україні відкриє Оксана Луцишина, авторка 5 збірок поезії і 3 романів, яка вважає фемінізм «складовою частиною особистої філософії» і у своїх текстах намагається відтворити жіночий світ без тематичних і стилістичних обмежень.

Дух свободи – це визначальне. Але треба розуміти, що демократія передбачає широке обговорення і тому реформи в демократичній країні ніколи не будуть рухатися прямолінійно.

4 липня Львівська національна опера завершує 121-ий театральний сезон. Тож в останній тиждень проведення вистав, артисти театру презентуватимуть глядачам особливо цікаву та несподівану програму.

МАЧ щоліта поєднує спілкування, зустрічі, нові можливості для майбутніх проектів, багато натхненної роботи та відкриттів. Література і далі промовляє – про актуальне чи вічне, і про те, що завжди цікаво почути – про інше.

П’єса Тадеуша Ружевича «Свідки» видається дослідженням нашого суспільства тією ж мірою, як і підручник історії без дат «Родинна Європа» Чеслава Мілоша, що спонукає замислитися над родинними цінностями сучасній європейській спільноті.

Щоби розпочати формування громадського простору в нижній частині Митрополичих садів, УГКЦ чекає рішення суду щодо претензій на цю землю з боку Концерну РРТ. Верхня ж частина саду вже повністю загосподарьована.

Тема, яка об’єднала три роботи на виставці — це анексія Криму, розказана через особисті спогади, сконструйовану оповідь та бажання заволодіти площиною — чи то територією, чи то картиною.