Поки радники наших високопосадовців виконують роль заспокійливих пігулок, радник американського президента каже: «Найважчі часи для України попереду, а ця війна надовго».

Ми щодень переживаємо і піднесення, і відчай. Захоплюємося згуртованістю і розділяємо біль. Боїмося і стаємо комусь опорою. Та у цій щоденній гонці треба передусім зберегти себе

24 березня, до позачергового саміту НАТО, артисти балету зі всієї України випустили відео хореографічної композиції із закликом «НАТО, закрийте небо над Україною!».

Чого це нас, галичан, шляк трафляє від російської мови, особливо в цей час війни? Адже розуміємо і допомагаємо тим, хто мусів тікати. Але від російської все одно шляк трафляє

«Великий льох»   і  «Сніг у Флоренції» –  у цьогорічний день Театру  Шкільний театр УКУ «На Симонових стовпах» хоче говорити Словом двох березневих геніїв, подарованих небом нашій українській землі: Тараса Шевченка і Ліни Костенко.

Нині святкуємо 180-річчя від дня народження корифея української музики Миколи Лисенка. Сьогоднішній ювілейний концерт на площі Ринок у Львові може відбуватися під звуки повітряної тривоги.

На другий день війни Львівська галерея мистецтв з ініціативи Тараса Возняка прийняла у своїх гостьових кімнатах перших біженців: родину художників Буднікових-Ралко. Вони невтомно малюють,це дуже дохідливі і прямоцільні образи, бо раптом усі стали мислити категоріями жаху та відрази до насильства.

Поки росте рейтинг Зеленського в США, ми оглядаємо всі події тижня, що відбувалися навколо і в Україні

Чи може в українців змінитися фокус від ненависті, котра так лякає європейців, до ігнорування російської культури і побудови самодостатнього яскравого бренду українського  мистецтва?

Війна — це завжди тектонічний злам: між парадигмами, цивілізаціями, зрештою, навіть між діаметрально протилежними векторами світогляду, які не можуть поряд існувати. Те, що сталося в Україні,  — не могло не статися, бо дуже багато царин  суспільного життя в Україні сигналізувало про цей світоглядний розлам, і мистецтво — не виняток.