Четвертий рік війни – це вже зовсім інше випробування для будь-якого війська і для будь-якого суспільства. З цієї точки зору українське суспільство ще виглядає досить стійким.
Сам будучи зрадником, він щиро вірив, що людей із його рідних теренів можна легко купити грошима й обіцянками. Прорахувався, і саме це стало прологом до його падіння
Людство всю історію свого існування розривається між інстинктом виживання і необхідністю захисту власної гідності, бо не завжди можна розв'язувати дві ці проблеми водночас
Президент Португалії виявився єдиним західним лідером, хто спромігся сказати правду про поведінку Дональда Трампа й навіть назвав його «радянським, тобто російським активом»
Це вбивство нагадало про справжні реалії війни. Це – ідеологічна війна, яка не завершиться на полі бою. І терор може залишатися, навіть якщо гаряча фаза бойових дій колись і закінчиться
Коли ми вистоїмо нині й будуватимемо завтра, Україна стане і багатою, і сучасною, і успішною. А головне – вона буде Україною. Саме заради цього незалежність і було проголошено
Вони і домовитися між собою щодо Європи не можуть саме тому, що не здатні навʼязати свої рішення іншим. Європа більше не американський пиріг. І не російський
Путін сьогодні втілює в життя те, про що він і його колеги по КДБ мріяли вже понад тридцять років. І саме тому його потрібно зупиняти, а не домовлятися з ним.
Не варто думати, що це якась особлива молодість і до неї протестного пориву не було. Він завжди був. Це українське відчуття несправедливості – невмируще. Пам'яті Ярослава Рущишина
