Архаїчна нація живе у підручнику історії, дихає пилом, ненавидить усіх довкола, хоче всім помститися – і насамперед тим співвітчизникам, які цікавляться завтрашнім, а не вчорашнім
Можна вважати, що росіяни хотіли збити наш військовий літак. Хоча я думаю, що хотіли збити свій власний цивільний літак, щоб виправдати продовження вторгнення в Україну
Вісім десятиліть після II Світової війни, а ми все ще не знаємо, чи виживемо. Бо кожен прагматизм та політична зрада мають свою ціну. Ціну наступного тисячоліття
У світі посилюється інтерес до Росії. Однак не тієї Росії, до якої звикли за ці десятиліття європейці. А до Росії – осердя зла. Росії Івана Грозного, Путіна та Суркова.
Люди, які творили українську культуру всі ці сторіччя, робили вибір – хоча б вшануйте цей вибір, пам’ять тих великих людей, без яких, як без Тараса Шевченка чи Івана Франка, просто не було б українського народу.
З російською мовою, російською Церквою і російською версією історії Україна приречена на зникнення з політичної карти світу, навіть якщо вона десять війн виграє.
Дякувати Маск повинен нам, а не ми йому – за те, що він усе ще живий, може мріяти, заробляти гроші та писати дурниці. Бо якщо ми програємо – я не дам і ламаного гроша за його життя
