Дивні якісь справи кояться в Нідерландах. Таке враження, що тамтешні правоохоронці остаточно підсіли на паління марихуани… З одним застереженням: враження це складається, якщо читати виключно російську офіційну пресу про недавній жахливий інцидент з дипломатом Дмитром Бородіним у Гаазі.
Отже, російські джерела, з понеділка починаючи, розповідали моторошну історію про те, як нідерландські полісмени, підсилені бойовиками парамілітарних загонів у камуфляжній формі й з дубцями в руках, увірвалися в помешкання радника-посланника російської амбасади в Гаазі. Спершу нападники нібито били бідолаху по голові, аж той втрачав свідомість, потім закували його в кайданки й відвезли в дільницю. Там дипломата — людину недоторканну — тримали в "мавп'ятнику" аж до ранку, врешті-решт відпустили, але не те що не вибачилися, а й навіть не пояснили причину затримання.
Просто жах! Брутальне порушення Віденської конвенції про дипломатичну недоторканність! Зайве казати, що російський уряд і президент Володимир Путін відразу ж зажадали від Нідерландів пояснень і вибачень. До МЗС Росії негайно запрошено нідерландського посла і вручено йому ноту протесту.
Російські коментатори заходилися будувати свої теорії, що, мовляв, Нідерланди в такий спосіб мстяться Росії за затримку 18 вересня в Баренцовому морі криголама Arctic Sunrise з командою активістів Greenpeace. Адже цей корабель ходив під нідерландським триколором. Почалася дипломатична війна, лякали російські ЗМІ.
У вівторок Амстердам врешті-решт вибачився. Міністр закордонних справ Нідерландів Франс Тіммерманс, вивчивши з поліційних звітів інформацію про інцидент з Бородіним, визнав, що дії правоохоронців щодо дипломата справді йшли врозріз з Віденською конвенцією. Проте у вибаченні пана Тіммерманса пролунали й слова, що поліціянти діяли «відповідно до їхньої професійного обов'язку у відповідь на ситуацію, про яку їм повідомили». Так само й прес-секретар голландського зовнішньополітичного відомства Тейс ван Сон зазначив, що «йдеться про вибачення не за інцидент загалом, а виключно за порушення Віденської конвенції».
Чому ж так? Що це за виверти нідерландського МЗС? І як насправді виглядав «інцидент загалом»? Завісу над цією темною справою привідкрили повідомлення в нідерландських засобах масової інформації. Місцеві журналісти дослідили, що сталося в помешканні дипломата вночі 6 жовтня, й повідали urbi et orbi. Подаємо картину, скориставшись інформацією від відомої голландської газети Volkskrant, зрештою, вона мало чим відрізняється від опису подій у NOS чи NL Times.
Газети починають оповідь про ту фатальну ніч, як не дивно, не з самого Дмитра Бородіна, а з його дружини. Вона відзначилася ще кількома годинами раніше за свого чоловіка. Паркуючи авто під своїм будинком у Схевенінґу (передмісті Гааги), пані Бородіна спромоглася потрощити чотири сусідні машини. Поліція, яка прибула на місце ДТП, застала винуватицю за кермом у непритомному стані. На місце прибула й карета швидкої допомоги. Коли пані Бородіну намагалися витягнути з авта (на якому, до речі, не було дипломатичних номерів), аби надати першу медичну допомогу, вона брутально лаялася й лякала всіх своєю дипломатичною недоторканністю. Та все ж її доправили до клініки для виявлення алкоголю в крові, хоч це й без того було справою цілком очевидною.
Бідні сусіди, чиї авта постраждали від шкідливих звичок російської гості, щойно заспокоїлися й намагалися заснути, як почули знадвору пронизливі дитячі крики. Як вони потім розповіли представникам поліції, добряче п'яний дипломат, 46-літній Бородін, тягав своїх дітей (дівчинку чотирьох років і дворічного хлопчика) за волосся у прибудинковому садочку. Крики тривали й коли всі троє зайшли до помешкання. Зрозуміло, що стурбованим долею дипломатових дітей сусідам не залишалося нічого іншого, як зателефонувати до поліції.
Правоохоронці задзвонили в двері, їм відчинив п'яний дипломат, який, на переконання правоохоронців, не міг керувати своїми діями. Переживаючи за долю дітей, поліціянти вдягнули на дебошира кайданки й відпровадили до дільниці. Дійшло й до застосування сили, оскільки затриманий аж ніяк не бажав підкорюватися представникам влади.
Наступного дня у Twitter’і Дмитро Бородін описав інцидент набагато драматичніше, повідав, як його били, як брутально тягли до дільниці, як знущалися з нього. Навіть вирваний пучок волосся з голови доньки списав на «звірства поліціянтів».
Якщо ж навіть припустити, що російський дипломат через нервовий стрес добряче «перебрав», то все одно факт залишається фактом: голландські правоохоронці справді порушили Віденську конвенцію про дипломатичні відносини, яку ухвалено ще 1961 року. Згідно з цим документом, дипломатичний аґент, тобто будь-який працівник дипмісії, «не підлягає арешту або затриманню в жодній формі». А приватна резиденція дипломатичного аґента «користується тією ж недоторканністю і захистом, що й приміщення представництва». Отже, маємо порушення — у всій красі. Але…
Варто все ж звернути увагу на такі три обставини.
1. У Конвенції водночас зазначається, що «імунітет дипломатичного аґента від юрисдикції держави перебування не звільняє його від юрисдикції акредитуючої держави». Тому на Москву лягає відповідальність за п'яні дебоші своїх дипломатичних представників, які ще й загрожують спокоєві громадян закордонних держав.
2. Як зазначають деякі експерти з міжнародного права, коментуючи дипломатичний інцидент, у цьому випадку в колізію увійшли дві міжнародні конвенції: про дипломатичну недоторканність і про права дитини. Чи мали змогу правоохоронці містечка Схевенінґа влаштовувати юридичні диспути, котрий з документів є пріоритетним? Чи належало підпорядковуватися Віденській конвенції, за якою дипломати не можуть бути заарештовані в приймаючій країні навіть у разі вчинення ними тяжких злочинів? Але ж Нідерланди підписали й Міжнародну конвенцію ООН про права дитини, яка зобов'язує правоохоронні органи втручатись, якщо в небезпеці опинилися діти. Поліціянти, не зволікаючи, вирішили, що головне — захистити малих дітей від брутальності батька.
3. Все, зазначене вище, зайвий раз доводить, що Віденська конвенція вже трохи застаріла й вимагає серйозної корекції. Коли її укладали, ніхто ще не замислювався над можливістю того, що дипломати — люди, здавалося б, високої моралі — замість того, аби гідно презентувати свою державу в світі, нахабно надуживатимуть своєю недоторканністю. Передовсім це стосується до працівників посольств пострадянських держав.
А поки міжнародна громадськість обговорює окреслені проблеми з галузі міжнародного права, Москва витягнула проти Амстердама свою добре перевірену зброю — Росспоживнагляд. І от уже відомий всім сусідам Росії головний санітарний лікар РФ Геннадій Онищенко ставить під сумнів якість голландського сиру з Голландії, а заразом і нешкідливість тамтешніх тюльпанів.
10.10.2013