Візит Владіміра Путіна до Німеччини виглядав вельми дивно. Якщо шеф Кремля намагався поліпшити своє реноме на Заході, то досяг цілком протилежного результату, і то досить передбачувано.  Російський президент дав про себе зайвий інформаційний привід у далеко не найвигідніший для себе момент жорсткого тиску на громадянське суспільство, та ще й на його осердя — НКО.

Після десяти років обговорення міжнародна спільнота таки ухвалила ту давно потрібну угоду про торгівлю зброєю у світі. Проте схвалення документу Генеральною Асамблєю ООН – це лише початок справи. Бо треба ж продумати й створити механізми реалізації угоди. Аналітики вже передбачають проблеми, пов’язані з тим, що різні держави можуть по-своєму тлумачити деякі пункти документу.

Північна Корея брязкає зброєю, провадить ядерні випробування, запускає атомні реактори, лякає світ війною. Попри ті всі аж ніяк не миролюбні дії та аґресивну риторику, більшість аналітиків підтримують думку, що ймовірність спалаху війни, ініційованої Пхеньяном, близька до нуля.

Можна припустити, що 13 березня, коли Конклав оголосив ім’я нового Папи Римського, у православному світі стався чималий переполох. Папа ж бо — єзуїт. «Єзуїт», «єзуїтський», «єзуїтство» — конотація цих слів на «канонічних» теренах сфери впливу християнських Церков східного обряду має тільки неґативне звучання. Єзуїт в ортодоксальному сприйнятті — означає підступний.

Новину про те, що Москва і Брюссель підписали «Дорожню мапу енерґетичної співпраці Росії і ЄУ до 2050 р.», якось полишили без уваги в загальному інформаційному потоці.  Європейців більше турбували кіпрські проблеми і порятунок євро, росіян — можливість скасування віз до Європи та, зрештою, той-таки Кіпр. Водночас «мапа» за певних обставин може стати документом, що визначатиме долю континенту на наступні десятиліття.

Що «натуральніший» продукт, то вища на нього ціна. Європейські споживачі, налякані генними модифікаціями, ладні купувати харчі в дорогих біокрамницях за будь-які гроші. Проте мало хто готовий поглянути в корінь продуктової проблеми: «екологічне» сільське господарство не здатне задовольнити харчові потреби суспільства, не здатне подолати голод у світі.

Пильні люди, спостерігаючи за візитом Барака Обами на Близький Схід, не могли не зауважити, що крізь палкі заяви американського президента, обіцянки підтримки одночасно ізраїльтянам і палестинцям проглядається чимраз більша втрата інтересу США до своїх колись виплеканих зовнішньополітичних проектів.

Поява на італійські політичній сцені коміка Беппе Ґрілло, безумовно, породжує масу запитань і провокує бурхливі суперечки. Його прихильники переконані, що він допоможе зміцнити голос звичайної людини в італійській політиці, посилить демократичний аспект ухвалення державних рішень. Опоненти вбачають у «феномені  Ґрілло» небезпечні популістські тенденції, що будять спогади про фашистського диктатора Беніто Муссоліні.

Парламент Кіпру знову відклав вирішення суперечливого питання про одноразовий податок на банківські депозити. Уряд острова вирішив трохи пом’якшити примусові стягнення для власників порівняно невеликих депозитних вкладів. Попередньо це питання Нікосія узгодила з європейськими партнерами.

Попри численні песимістичні прогнози ватиканістів, що Конклав, мовляв, затягнеться надовго, бо немає переконливого фаворита, нового Папу Римського обрали порівняно оперативно. Ним став 76-літній архиєпископ Буенос-Айреса та примас Арґентини, кардинал Хорхе Маріо Берґольйо. Відтепер він носитиме ім’я Франціск І.