Галичина і Перша світова війна

(Uwagi samotnika).   Odzwyczaja nas wojna od mody paryskiej i wiedeńskiej.   Gdyby to można i po wojnie utrwalić te niezależność od dziwacznych nieraz pomysłów zagranicy, gdyby w ubiorach, zwłaszcza kobiecych, decydowały względy na higienę, a nie na małpowanie Paryża, ileż to zaoszczędziłoby się miljonów, wywożonych ż kraju i może wrócilibyśmy w strojach do motywów narodowych.   I przemysł krajowy pozyskałby rozległy rynek zbytu wewnętrznego, dotąd opanowany przez fabryczne kraje zachodu.   ***  
05.12.14 | Галичина |
для выѣзда въ Галичину лицъ изъ губерній Россійской Имперіи, выѣзда изъ Галичины и движенія внутри Галичины.   І. Выѣздъ въ Галичину.   1) Всякое лицо, прибывающее въ Галичину изъ губерній Россійской Имперіи, должно имѣть на право въѣзда особый пропускъ.  
13.11.14 | |
Обьявляю во всеобщее свѣдѣніе, что, согласно приказамъ главнокомандующаго, жители непріятельскихъ областей, арміей занимаемыхъ, подлежатъ военному суду:   І. При участіи въ преступленіяхъ съ лицами, подсудимыми военному суду, т. е. при совершеніи преступленій совмѣстно сь военнослужащими и съ лицами, принадлежащими къ войску.  
11.11.14 | |
І. 19 сентября бывшій галицкій уніятскій митрополить графь Андрей Шептицкій по распоряженію русскихъ властей вывезенъ изъ Львова вь глубь Россіи. Мѣра рѣшительная и въ то-же время вполнѣ справедливая, вызванная всей преступной дѣятельностью гр. Шептицкаго носившего, какъ бы въ насмѣшку, древнее историческое званіе митрополита галицкаго и кіевскаго...  
02.10.14 | Галичина |
Гуцульщина.   Ми в гуцульськім клїматичнім лїтниску. Одних загнала сюди конечність поратованя здоровля, инших відпочинок вакацийний по цілорічній праці...   Та не судилось цілі вакациї тут перебути. З'явилась нота сербському королївству, не достаточна відповідь Сербії, мобілїзация. А все так якось скоро...   Пізний вечір. Понад верхами мандрує місяць. Такий ясний "обгороджений". Він певно щось віщує...  
10.08.14 | Галичина |
Відповідно до манїфесту Головної Української Ради з дня 6. серпня 1914 р. видаємо до всеї української суспільности отсе оповіщенє:   Всї істнуючі українські стрілецькі орґанїзациї лучать ся в одну спільну орґанїзацию під назвою: "Українські Сїчові Стрільці". В ціли доповненя рядів українських стрільців заряджуємо:   І. В кождій громадї має повстати безпроволочно громадський комітет з 3 до 5 людий. Сей комітет має:  
10.08.14 | Львів |
Головний закид, яким воюють тепер противники Австро-Угорщини, є той, що Австро-Угорщина нагло поставила Сербію в примусове положенє, не даючи їй часу надумати ся, яким способом полагодити конфлїкт мирним шляхом. Що сей закид нестійний говорять факти. По-перше Сербія мала час від атентату в Сараєві подумати про наслїдки атентату і відповідним становищем відвернути ті наслїдки від себе. Потім, при врученю ноти, Австро-Угорщина дала Сербії два дни до відповіди. В кінци навіть по зірваню дипльоматичних зносин минуло ще три дни, заки Австро-Угорщина формально виповіла Сербії війну.
30.07.14 | |
Зірванє дипльоматичних зносин між Австро-Угорщиною й Сербією спричинило ряд виїмкових заряджень в ріжних областях правно-публичного житя.   Найважнїйші з них ті, що відносять ся до основ конституційного ладу держави, і їм ми приглянемо ся докладнійше.   Отже належить сюди замкненє сесиї Державної Ради і замкненє сесий тих краєвих соймів, які під сю хвилю функціонували.  
28.07.14 | |