Виїмкові зарядження.

Зірванє дипльоматичних зносин між Австро-Угорщиною й Сербією спричинило ряд виїмкових заряджень в ріжних областях правно-публичного житя.

Найважнїйші з них ті, що відносять ся до основ конституційного ладу держави, і їм ми приглянемо ся докладнійше.

Отже належить сюди замкненє сесиї Державної Ради і замкненє сесий тих краєвих соймів, які під сю хвилю функціонували.

Замкненє сесиї Державної Ради потягає за собою — як відомо — знесенє цілої парляментарної орґанїзациї. Президия й комісиї розвязують ся. Всї непокінчені законодатні праці парляменту стають небувшими і дані предложеня мусять опісля бути на ново внесені. Посли тратять посольську незайманість і диєти (що до диєт, то їх уже й тепер посли не побирали, бо сесия була відложена).

З окрема що-до Галичини займає всїх питанє, що станеть ся з соймовими виборами. Отже поки-що реченця соймових виборів не відложено, і коли не наступлять події, які спричинять урядове відложенє реченця виборів, то можна сподївати ся, що вибори відбудуть ся в назначених реченцях.

В кождім разї, доки нема урядового реченця виборів, виборча акция повинна вести ся далї, щоб вибори не застали нас неприготованими.

Треба тільки мати на увазї, що тепер, наслїдком завішеня арт. 12-ого основного закона про горожанські права, втратили законну силу постанови про свободу виборчих зборів, і виборчі збори можуть відбувати ся тільки на основі попередного дозволу полїтичної власти.

Додати треба, що замиканє сесий законодатних інституций є атрибутом монаршої власти, яка може з сього атрибуту користати в кожнім часї.

Инакше стоїть справа з завішуванєм горожанських прав. Основний закон про горожанські права з 21. грудня 1867, Вдз. ч. 142, в арт. 20-ім постановляє, що про часове і місцеве завішенє прав, обнятих артикулами 8, 9, 10, 12 і 13, вийде окремий закон.

Тим законом є закон з 5. мая 1869, Вдз. ч. 66, який в § 1. постановляє, що "на випадок війни, або коли стоїть ся безпосередно перед воєнними операциями, дальше на випадок внутрішних несупокоїв, як також коли проявляють ся в великих розмірах затії державної зради або инші, які загрожують конституцию чи особисте безпеченство", можуть часово і місцево бути завішені в цілости або в части артикули 8, 9, 10, 12 і 13 основного закона про горожанські права, а далї можуть бути видані на основі §§ 8. і 9. сього закона виїмкові зарядженя для виконуваня полїцийної і карної власти. Зарядженя, вичислені в сїм параґрафі, можуть бути видані тільки за згодою всїх мінїстерств і дозволом цісаря.

На основі § 1. закона з 5 мая 1769 р. вийшов власне розпорядок загалу мінїстерств з 26. липня 1914, Вдз. ч. 154. Сей розпорядок завіщує артикули 8, 9, 10, 12 і 13 основного закона про горожанські права.

Сї артикули звучать:

Арт. 8. Запоручаєть ся свободу особи.

Істнуючий закон з 27. жовтня 1852, Вдз. ч. 87, для охорони особистої свободи оголошуєть ся складовою частю сього основного закона.

Кожде протизаконно заряджене або продовжене арештованє обовязує державу до відшкодованя.

Арт. 9. Домашнє право є незаймане. Істнуючий закон з 27 жовтня 1862, Вдз. ч. 88, для охорони домашного права оголошуєть ся складовою частю сього основного закона.

Арт. 10. Листова тайна не може бути нарушена, і конфіската листів, з виїмком випадків арештованя та домашної ревізиї, може бути заряджена тільки в випадках війни на основі істнуючих законів.

Арт. 12. Австрийські горожани мають право збирати ся і закладати товариства. Виковуванє тих прав управильнюєть ся окремими законами.

Арт. 13. Кождий має право словом, письмом, друком або образовим представленєм свобідно висловляти свої думки в межах законів. Преси не можна анї ставити під цензуру ані обмежати концесийною системою. Адмінїстративні почтові заборони не мають приміненя на внутрішно-державну пресу.

Всї сї наведені артикули розпорядком загалу мінїстерств з 26. липня 1914, Вдз. ч. 154, завішено.

На випадок завішеня наведених артикулів закон з 5. мая 1869, Взд. ч. 66., в §2-ім постановляє, що замість постанов тих артикулів входять в житє постанови §§3—7 того-ж закона.

Сї постанови подані в оповіщеню ц. к. президиї намісництва з 26. липня 1914, яке ми подаємо на иншім місци. Тут тільки завважимо:

Замість арт. 8-ого входять в житє постанови, подані в тім оповіщеню під 1—3 (вони містять ся в § 3. а) b) с) закона з 5. мая 1869).

Замість арт. 9-ого входить в житє постанова, подана в тім оповіщеню під 4 (вона містить ся в § 4. закона з 5. мая 1869).

Замість арт. 10-ого входить в житє постанова, подана в тім оповіщеню під 5 (вона містить ся в § 5. закона з 5. мая 1869).

Замість арт. 12-ого входять в житє постанови, подані в тім оповіщеню під 6 і 7 (вони містять ся в § 6. а) b) закона з 5. мая 1869). Тут додамо, що зборами, про які говорить § 4. закона про збори з 15. падолиста 1867, є виборчі збори, які тепер можуть відбувати ся тільки за дoзволом полїтичної власти.

Замість арт. 13-ого входять в житє постанови, подані в тім оповіщеню під 8 і 9 (вони містять ся в § 7. а) b) закона з 5. мая 1869).

Всї инші виїмкові зарядженя, подані нами вчера під загальним написом "Завішенє основних законів", не вимагають пояснень.

В кінці ще кілька слів пояснень про пресу. Отже преса знаходить ся тепер під цензурою. Ґазети не вільно друкувати, доки не одержить ся дозволу від цензурного комітету, в якого склад входить представник прокураториї, армії й полїциї. Наслїдком сього видаванє ґазети зустрічаєть ся з новими технїчними трудностями, які можуть спричинити инодї опізненє в виходї ґазети. Се — до відома наших читачів на випадок евентуальних опізнень нашого дневника.

[Дїло]