​​  

​   Уже перший тур президентських виборів у Польщі показав, що ця країна цілком прецизійно поділена на Схід і Захід. Співвідношення – передусім територіальне, але й згрубша за кількістю населення – майже як фіфті-фіфті. Дві Польщі, так би мовити. Схід і Захід не разом.  

​  

​   Протягом останніх років п’яти або й більше я мав дошкульну проблему з доволі часто повторюваним в інтерв’ю запитанням, яка з недавно прочитаних книжок мене по-справжньому вразила. Таких книжок не було. Можливо, думав я не без легкого смутку, мій читацький досвід перейшов усі межі вразливості? Можливо, пора взагалі припиняти читання?  

​   Йдучи уздовж мурів Києво-Печерської Лаври вулицею знову ж таки Лаврською в пошуках потрібної мені брами, я почув слово «брат» і невдовзі зрозумів, що це до мене. Прошачка виглядала типово – увесь російсько-православний комплекс із усім притаманним йому культом «духовности» та фізичної занедбаності. Ви, мабуть, цілком виразно все це собі уявляєте, і будь-який детальніший опис тут зайвий.  

​   Що відбувається з мовою, коли з’являються вороги?  

​   Уявімо собі хоч на мить, що Це сталося, збулося, звершилося. І тому з’явилася потреба у промові. По-своєму підсумковій, бо ми ж на похороні. Приблизно такій:  

​   Читати Вікіпедію часом корисно. Проте довіряти їй слід хіба що з дуже скептичною обережністю. Я вкотре переконався в цьому, коли вчора випадково напоровся на статтю про себе самого і – mea culpa! – перебіг її поглядом.